Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глушити

Глушити, -шу, -шиш, гл. Оглушать, заглушать. Вітер уривав багацько річей його; торохтючи, колеса глушили їх. Г. Барв. 19. Оця кропива тільки глушить сад. — Придивиться, де риба залягла під кригою, та й стане гатити кийком — глушити. О. 1861. XI 115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУШИТИ"
Бальога, -ги, ж. Лѣвша. Угор.
Берліг, -лога, м. = барліг. На тім то берлозі свиноти іди построить Албуград. Котл. Ен.
Загу́біль, -лі, ж. = загуба. Драг. 191.
Любі́сінько нар. Чрезвычайно пріятно, ч. мило, ч. хорошо.
Морда́с, -су, м. Пощечина, оплеуха. Лясь його по щоці!.. Дав і ще скільки мордасів. Св. Л. 224.
Обгонити, -ню, -ниш, гл. = обганяти.
Перестаркуватий, -а, -е. Пересварившійся.
Поплюскнути, -ну, -неш, гл. Сплющиться, стать плоскимъ, щуплымъ. Калина зімою взяла та й поплюскла, — ягоди стали плисковаті, що й соку в їх не зосталось. Рк. Левиц. Посуха захватила жито, а зерно й поплюскло. Черниг. у.
Потопати 2, -паю, -єш, сов. в. пото́пнути, -ну, -неш, гл. Потопать, тонуть, утонуть. Потопав моя доля край синього моря. Мет. 461. Потопало два брати рідненькі. ЗОЮР. І. 29.
Розлічуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. розлічи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. = розлічувати, розлічити. Багатий тут на смерть гнівився, що він з грішми не розлічився, кому і скільки треба дать. Котл. Ен. III. 53.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛУШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.