Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глушити

Глушити, -шу, -шиш, гл. Оглушать, заглушать. Вітер уривав багацько річей його; торохтючи, колеса глушили їх. Г. Барв. 19. Оця кропива тільки глушить сад. — Придивиться, де риба залягла під кригою, та й стане гатити кийком — глушити. О. 1861. XI 115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУШИТИ"
Баламкати, -каю, -єш, гл. Протяжно звонить въ одинъ колоколъ. Шейк.
Гайочок, -чка, м. Ум. отъ гай.
Кпини, кпин, ж. мн. Насмѣшки, издѣвки.
Кукла, -ли, ж. 1) = лялька. 2) Свернутое повісмо пеньки. Гол. Од. 35. 3) Искусственная соска для дѣтей. Мил. 30. Все на панщині, ніколі було годувать... Куклою і вигодувала. О. 1861. X. 36. Ум. куколка.
Мазя́р, -ра́, м. Продавець дегтя. Вх. Лем. 433.
Пестя, -ті Балованное дитя. Борз. у.
Приодіти, -діну, -неш, гл. Одѣть. АД. І. 246. Був єм наг і не приоділисте мене. Гн. II. 81.
Розмикати, -ка́ю, -єш, сов. в. розімкнути, -ну, -неш, гл. Растворять, растворить, открывать, открыть. Я розімкнув портмонет, то й видно було, що грошей чимало у мене. Волч. у.
Сваття, -тя, с. соб. отъ сват. Не сміхом сваття, не сміхом. Ном. № 12651.
Чиновать, -ті, ж. = чиновате полотно. (Cм. чи́новатий 2). Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛУШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.