Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глушити

Глушити, -шу, -шиш, гл. Оглушать, заглушать. Вітер уривав багацько річей його; торохтючи, колеса глушили їх. Г. Барв. 19. Оця кропива тільки глушить сад. — Придивиться, де риба залягла під кригою, та й стане гатити кийком — глушити. О. 1861. XI 115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУШИТИ"
Білченя, -няти, с. Дѣтенышъ бѣлки. Черк. у.
Кателик, -ка, м. Католикъ. Іще не заржавіла і шабля, моя сваха... Таки вона й тепер як би розозлилась, то не один кателик лобом догори стане. ЗОЮР. І. 318.
Короваєць, -вайця, м. 1) = коровай. Благослови, Боженьку, короваєць місити! О. 1862. IV. 12. 2) Блинъ изъ пшенной муки. Лебед. у.
Лемну́ти, -ну, -не́ш, гл. 1) Удалиться, отступить. Желех. 2) Стибрить, стащить. Так то він її лемнув, як був тут. Брацл. у.
Ліногу́з, -за, м. Лѣнтяй.
Людої́дство, -ва, с. Людоѣдство. К. Досв. 112. Переносно: жестокое, безжалостное отношеніе къ людямъ. Що далі, то неначе лучче стає... розбійства того менше... людоїдства того нема. КС. 1883. IV. 773.
Прибірниця, -ці, ж. Та, которая прибираетъ. Сестриця-прибірниця мої кісточки прибірала. Рудч. Ск. II. 36.
Страшко нар. Страшно.
Удовбати Cм. удовбувати.
Челядникувати, -ку́ю, -єш, гл. Служить, быть слугой, наемнымъ работникомъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛУШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.