Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глушити

Глушити, -шу, -шиш, гл. Оглушать, заглушать. Вітер уривав багацько річей його; торохтючи, колеса глушили їх. Г. Барв. 19. Оця кропива тільки глушить сад. — Придивиться, де риба залягла під кригою, та й стане гатити кийком — глушити. О. 1861. XI 115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУШИТИ"
Глива, -ви, ж. 1) Родъ груши, бергамота. Гливи такі, як кулак. Ном. № 14034. 2) Грибъ на деревѣ, губка. Угор. Гливи ростут на буках. Вх. Лем. 403.
Ле́скіт, -коту, м. и пр. = ло́скіт и пр.
Ме́чик, -ка, м. 1) Ум. отъ меч. 2) Деревянный ножъ у терлиці; на немъ летаютъ вѣдьмы на лысую гору, откуда выраженіе, обозначающее слишкомъ скорое возвращеніе кого-либо: Ти, мабуть, на мечику літав. Ном. № 5771. 3) Часть п'ял. Cм. п'яла. Шух. І. 254.
Опазолитися, -люся, -лишся, гл. Обвариться щелокомъ. Вх. Зй. 44.
Підсідати, -да́ю, -єш, сов. в. підсісти, -ся́ду, -деш, гл. Поддѣвать, поддѣть, причинить вредъ. Підсів мене сей рік. Мир. Пов. II. 54.
Поголовастий, -а, -е. Покатый, пологій. Бердич. у.
Позаписувати, -сую, -єш, гл. Записать (во множествѣ). Все, що йому трапилося позаписувати на селі. Левиц. Пов. 237. Всіх позаписував. Драг. 141.
Попоїздити, -джу, -диш, гл. Поѣздить много. Як попоїздили, так набрали собі усякого звіра. Мнж. 31.
Рябіти, -бію, -єш, гл. Пестрѣть. Св. Л. 308.
Шептій, -тія, м. = шептун. Треба йти до шептія, щоб пошептав корові. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛУШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.