Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гнівити

Гніви́ти, -влю́, -ви́ш, гл. Сердить, раздражать, гнѣвать. Бога не гніви, а чорта не дрочи. Ном. № 5871.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНІВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНІВИТИ"
Безлад, -ду, м. = безладдя. Природа не змогла з недугою боротись, із безладом духовним і тілесним. К. МХ. X. 39.
Жовтоно́гий, -а, -е. Желтоногій. Ой не ходи ж ти до мене, жовтоногий кобче. Н. п.
Здури́ти, -рю́, -риш, гл. Обмануть. Сим-тим баба ляха здурила. Ном. № 3104.
Зменшування, -ня, с. = зменшення. Н. Вол. у.
Мурка́ч, -ча́, м. Баранъ. Н. Вол. у.
Плямитися, -млюся, -мишся, гл. Пятнаться, пятниться.
Повідтавати, -таємо, -єте, гл. Оттаять (во множествѣ).
Тітусенька, тітусечка, -ки, ж. Ум. отъ тітуся.
Торбака, -ки, ж. Ув. отъ торба. Н. Вол. у.
Черевірний зуб. Коренной зубъ. Вх. Уг. 275.. Cм. черенню́.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНІВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.