Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гнівити

Гніви́ти, -влю́, -ви́ш, гл. Сердить, раздражать, гнѣвать. Бога не гніви, а чорта не дрочи. Ном. № 5871.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНІВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНІВИТИ"
Гуля́точки, неспрягаемый ум. глаголъ отъ гуля́ти. А тепер єсь у пригоді, гулятоньки годі. Гол. І. 325.
Зане́хтувати, -тую, -єш, гл. = занехаяти.
Кийкуватий, -а, -е. = кияхуватий. Просо кийкувате. О. 1861. IX. 192.
Оленина, -ни, ж. Мясо оленье. Желех.
Перещик, -ка, м. Наростъ на древесномъ стволѣ въ видѣ кольца.
Поскавучати, -чу́, -чи́ш, гл. Повизжать.
Предківський, -а, -е. Доставшійся отъ предковъ. К. Досв. 88. Єремія на диво обновив предківський замок. Стор. МПр. 65.
Сливник, -ка, м. Садъ изъ сливовыхъ деревьевъ. Зміев. у.
Червивий, -а, -е. Съ червями, червивый. Уродиться ж дріпа, мов червива ріпа. Ном. № 8199.
Шамкати, -каю, -єш, гл. Ходить проворно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНІВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.