Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гнатися

Гнатися, -женуся, -нешся, гл. 1) Гнаться. От котик як почув, як погнавсь.... Гнавсь, гнавсь, не догнав. Рудч. Ск. І. 28. 2) Мчаться. Грин. ІІІ. 565. Скажи, коню, до кого це ви так нагло гнались? Шевч. 641.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНАТИСЯ"
Безголосий, -а, -е. 1) Не имѣющій голоса, безголосый. О. 1862. V. 26. Де там йому співати — він зовсім безголосий. 2) Безгласный.
Вимучувати, -чую, -єш, сов. в. вимучити, -чу, -чиш, гл. 1) Измучивать, измучить; истощать, истощить. 2) Выпытывать, выпытать, достичь мученіемъ.
Відсохнути Cм. відсихати.
Каратати, -та́ю, -єш, гл. Коротать. Тілько з нелюбом свій вік каратати. Мет. Дев'ятий десяток каратам (бабуся). Сим. 235.
На́звище I, -ща, с. Названіе.
Обвиняний, -а, -е. Обвитый, обмотанный. Свічка у світилки у руках, обвиняна хусткою. Мет. 186.
Облаяти, -лаю, -єш, гл. Разругать.
Підманювати, -нюю, -єш, сов. в. підманити, -ню́, -ниш, гл. Соблазнять, соблазнить, сманивать, сманить; одурачивать, одурачить. Чуб. V. 1082. Своїм личком білесеньким все підманює. КС. 1883. І. 217. Ні, ходім та й ходім! — Як стала просить, так таки підманила. Рудч. Ск. II. 52.
Сморж, -жа, сморжій, -жія, м. Грибъ: сморчокъ, Morchella esculenta Pers. Анн. 218. Вх. Пч. II. 33.
Цілувати, -лую, -єш, гл. Цѣловать. Не цілуй, не милуй, коли хисту нема. Чуб. V. 9.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.