Аги́, аги́й, агі́ (на те́бе)! меж. выражающее порицаніе. Агі на тя, пропав бис!
Відклонятися, -няюся, -єшся, сов. в. відклони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Кланяться, поклониться, передавать, передать поклонъ. Молодий і молода молються сперту Богу, тоді одклоняються батькові й матері. Та бийся, коню, вибивайся, та на крутий бережечок потішайся, та до ойця, неньки відклоняйся. З України до дівчини козак відклонився. Не відклонившись їм, пійшла скорою ходою додому.
Ґи́ґнути, -ну, -не́ш, гл. 1) Швырнуть, оросить на землю. 2) Околѣть. Кравець у хвіст руки як умотав, як одпустив (вовкові) три аршини, так вовк там трохи й не ґиґнув.
Жіно́цтво, -ва, с. соб. 1) Женщины. Жіноцство щебече, усі разом росказують і ні одна не слухає. 2) Замужняя жизнь. В жіноцтві вона зовсім не така стала, як була дівкою.
Лемі́шка, -ки, ж. 1) Родъ кушанья изъ муки, саламата. Галушки та лемішка, а хлібу перемішка. Дівер з невісткою розбив горщик з лемішкою. 2) Мямля; мягкій и безхарактерный человѣкъ. Ум. лемішечка. Чоловіче, наварю я тобі лемішечки.
М'ясни́ці и мнясни́ці, -ць, ж. мн. Мясоѣдъ. Ой все пости, та нее пости та будуть м'ясниці. Ум. м'ясни́ченьки, мнясни́ченьки.
Навалува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Набѣжать, найти толпой. Ті миші, що в степу багато, не тут наплодились; вони відкільсь повалували.
Оглянутися, -нуся, -нешся, гл. = оглядітися. «Соб, тпру до ярма!» — оглянувся та й нема.
2) — на кого. Обратить вниманіе, сжалиться, снизойти. Потім оглянулись і люде на нас і драночок мені назносили. Огляньсь на плач дочки своєї. Оглянулась на мої старощі.
Погостити, -щу́, -стиш, гл. Угостить, принять какъ гостя. Прийняла їх у хату, але не мала чим їх погостити. Нас... так файно погостив. Запросив і погостив їх дуже красно.
Поманжати, -жаю, -єш, гл. Отправиться, пойти. Іди, дівко, з нами молодцями, ліпше тобі буде, як в рідної мами. Дурна дівка того послухала, з ними поманжала.
