Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глузливо

Глузливо нар. Насмѣшливо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУЗЛИВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУЗЛИВО"
Бахтарма, -ми, ж. Изнанка кожи.
Ватуйник, -ка, м. соб. Овцы, козы, еще не ягнившіяся. Желех.
Гуц-гу́ці, гуць-гу́ці!, меж. для выраженія подпрыгиванія. Ном. № 9259 (преимущественно о подбрасываемомъ ребенкѣ).
Забу́бнити, -бню, -ниш, гл. Ударить въ литавры. Ой заграно мені і забубнено, бояри побужено. Н. п.
Захвоща́тися, -ща́юся, -єшся, гл. Заторопиться, засуетиться. Чого він так захвощався сьогодня їхати? Ну, завтра б і їхав. Зміев. у.
Зі́ра, -ри, ж. Звѣзда. Не зіра то зійде, — Бог із неба снійде. Грин. III. 33. Cм. зірка.
Косовище, -ща, с. = кісся. Похилились на кий або на косовище. К. ЧР. 260.
Напосі́сти, -ся. Cм. напосідати, -ся.
Нехаринець, -нця, м. Волкъ. Вх. Зн. 41.
Убійників, -кова, -ве Принадлежащій убійцѣ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛУЗЛИВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.