Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глузливо

Глузливо нар. Насмѣшливо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУЗЛИВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУЗЛИВО"
Безлісся, -ся, с. Безлѣсная страна, безлѣсье. А тут починається вже скрізь безлісся. Золотон. у.
Обмацування, -ня, с. Ощупываніе.
Поперекидатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и перекинутися, но о многихъ. Драг. 157. Поробіться, каже, муравками та лізьте у пляшку. Вони усі поперекидались та й поулазили у ту пляшку. Мнж. 129.
Потаємне нар. Тайно, тайкомъ. Канев. у. Могил. у. Так вона потаємне від мене все переносила до сусідки. Уман. у.
Похоп, -пу, м. Влеченіе. Нема похопу до роботи. Н. Вол. у.
Прикоротити Cм. прикорочати.
Розжируватися, -руюся, -єшся, гл. Раздурачиться, расшалиться.
Самокоска, -ки, ж. Косилка, жнея. Славяносерб. у.  
Усмиряти, -ряю, -єш, сов. в. усмирити, -рю, -риш, гл. Усмирять, усмирить. Морську безодню усмиряєш. К. Псал. 14 4.
Устонька, -ньок, усточка(ки), -чок, с. мн. Ум. отъ уста.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛУЗЛИВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.