Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глухо

Глухо нар. 1) Глухо. 2) Беззвучно, мертво, глухо. 3) Пусто, глухо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУХО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУХО"
Байрака, -ки, ж. = байрак 1. Не з-за гори, з-за байраки, відтіля ідуть гайдамаки. Мет. Форма эта, вѣроятно, явилась только для риѳмы.
Безстаточно нар. Неблагоразумно, непорядочно. А чоловік завжде грішить та й безстатечно. КС. 1883. II. 470.
Гертанка, -ки, гертань, -ні, ж. Гортань. Угор.
Краснозірка, -ки, ж. Красная крымская соль. Сумск. у.
Нари́патися, -паюся, -єшся, гл. 1) Много разъ отворить и затворить дверь, часто уходить и снова входить, отворяя и затворяя дверь. І коли ти вже нарипаєшся? То з хати, то в хату! 2) Навязаться, привязаться. Чоловік кабана смалив, циган і нарипався: дай та й дай йому м'яса. Ном. № 938.
Огиднути, -ну, -неш, гл. Опротивѣть, надоѣсть, опостылѣть. Море так йому огидло, що бісом на його дививсь. Котл. Ен. І. 14.
Післище, -ща, с. Ремень, на которомъ висятъ стремена. Мнж. 189.
Радця, -ці, м. Совѣтникъ. Еге ж, панове радці, — добре було б. О. 1861. XI. 104.
Робітонька, -ки, ж. Ум. отъ робота.
Спаровляти, -ля́ю, -єш, гл. = справляти. Мені, Івасю Вдовиченку, коня на славу спаровляла. Мет. 416.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛУХО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.