Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глухо

Глухо нар. 1) Глухо. 2) Беззвучно, мертво, глухо. 3) Пусто, глухо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУХО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУХО"
Бандз, -дзу, м. = картопля. Вх. Пч. І. 13.
Блюваки, -вак, ж. мн. Блевотина.
Бриканець, -нця, м. Лошадиный прыжокъ. Шейк.
Бульва, -ви, ж. Луковица. Додають цибулі (гички або бульви). МУК. І. 97.
Гаркуша, -ші, об. Картавый, картавая. Левч. 27.
Заможне́нький, -а, -е., Ум. отъ замо́жний.  
Питущий, -а, -е. Пьющій.
Поспихати, -ха́ю, -єш, гл. Спихнуть (многихъ). Я вас із неба поспихаю. Котл. Ен.
Темноокий, -а, -е. 1) Черноглазый. Шейк. 2) Слѣной. Шейк.
Умилосердити, -джу, -диш, гл. Умилостивить, умилосердить, сдѣлатъ милосердным!). Робитиму, робитиму поки сили.... Може вгожу, може вмилосерджу. МВ. (О. 1862. ІІІ. 62). Устав тоді Фінес і вмилосердив Бога, — минули болесті, не мерли більше люде. К. Псал. 246.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛУХО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.