гниловід
Гниловід, -воду, м. Болото, поросшее сѣномъ и лѣсомъ. Во мн.: гниловоди. Незамерзающія болота.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 293.
Том 1, ст. 293.