Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глушканя

Глушканя, -ні, ж. = глушка. 2. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУШКАНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУШКАНЯ"
Ґушува́тий, -а, -е. Покрытый шишками (на тѣлѣ). Желех. Зобастый. Гуцул. (В. Дорошенко).
Зіста́рити, -рю, -риш, гл. Состарить.
Лоскота́ння, -ня, с. Щекотаніе.
Непричетний, -а, -е. Непричастный. Вони сами крали, а возили сюди непричетні. Міусск. окр.
Оселяний, -а, -е. Заселенный. Оселяний край.
Підпалля, -ля, с. соб. Тонкія щепки для растопки. Вх. Лем. 449.
Підсубійок, -йка, м. = підсубійник. Ном. № 3130.
Повмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Уговорить (многихъ).
Розмуркотатися, -чу́ся, -чешся, гл. Размурлыкаться.
Упадок, -дку, м. Падёжъ. Торік у нас у спеку упадок був на свині. Рк. Левиц. Не мавши статку, не буде й упадку. Ном. № 9873. Був упадок на скот. Г. Барв. 267.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛУШКАНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.