Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

благословенний

Благословенний, -а, -е. Благословенный; благословленный. Онопріє, святий, благословенний. Чуб. Нурка вся благословенна їсти, тілько ноги не благословенні, бо вона гребе усяку нечисть. Мнж. 155.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 71.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОСЛОВЕННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОСЛОВЕННИЙ"
Брехтя, -ті, ж. = брехуха. Там така брехтя! З неї всі брехні виходять. Харьк.
Вітрогонка, -ки, ж. Вѣтренница. Желех.
Ло́мик, -ка, м. = ломак. Вх. Лем. 432.
Мліг, (род.?), м. Мигъ. На мліг ока був рижий розсідланий. Федьк.
Обсягати, -гаю, -єш, гл. Охватывать. Желех.
Округи нар. = округ. Позирнувши Ісус округи, рече. Єв. Мр. X. 23.
Постановити Cм. постановляти.
Розгорити, -рю, -риш, гл. Добыть съ трудомъ, съ горемъ пополамъ. МВ. ІІ. 50. Г. Барв. 186. Десь би собі розгорне шматочок дерева. Черк. у.
Чирун, -на, м. Солеваренная сковорода. Вх. Зн. 49.
Шинґель, -ґля, м. Та часть оси, на которой вращается колесо. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАГОСЛОВЕННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.