Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бланяр

Бланяр, -ра, м. = скляр. Вх. Лем. 392.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАНЯР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАНЯР"
Винищити Cм. винищувати.
Заки́снути Cм. закисати.
Замо́кти Cм. замокати.
Злотарник, -ка, м. Золотыхъ дѣлъ мастеръ. Виламала гіллячку з самого вершечку, понесла її до злотарників: «ой, злотарники, мої братіки, іскуйте мені золотого перстника». Чуб. III. 404.
Надво́є нар. Надвое, на двѣ части. Завіса церковна роздерлась надвоє. Єв. Мр. XV. 38. Вони собі хату збудували надвоє, у одній молоді, а в другій мати. МВ. Обід іде надвоє: в хаті, а хто бідніший і старці — на дворі. Сим. 235.
Оскоромити, -ся. Cм. оскоромлювати, -ся.
Підвести, ся. Cм. підводити, -ся.
Поодж.. Cм. повідж..
Теленькання, -ня, с. Звукъ колокольчика, бубенчика; тиканье.
Шерстєнник, -ка, м. = підклад 2. Шух. І. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАНЯР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.