Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блевіт

Блевіт, -ту, м. = блават 2. Вх. Пч. І. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕВІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕВІТ"
Граби́телька, -ки, ж. Грабительница. Аф. 367.
Доню́хатися Cм. донюхуватися.
Запіпере́читися, -чуся, -чишся, гл. Заупрямиться, заартачиться. Запіперечилася кобила. Вх. Лем. 416.
Первоспи, -пів, м. мн. Первый сонъ.
Похнюпий, -а, -е. Опустившій голову, угрюмый.
Пристань, -ні, ж. Пристань. Чуб. V. 1170. АД. І. 218. В тій галері од пристані далеко одпускали, Чорним морем далеко гуляли. АД. І. 209.  
Реньґорт, -та, м. Подпруга. Накинь осю дергу на гнідого та й підтягни реньґортом. Брацл. у.
Тайстрина, -ни, ж. Старая, худая котомка. Шейк.
Товба, -би, ж. Неповоротливая, неуклюжая, толстая женщина; иногда о мужчинѣ: Отто з тебе товба. Шейк. Ум. то́вбочка.
Утрапен, утрапний, -а, -е. ? Бог хоч не втрапен, так улучен. Ном. № 47.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЕВІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.