Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блекота

Блекота, -ти, ж. Раст. а) Conium maculatum. Шейк. б) = блекот. ЗЮЗО. І. 125.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕКОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕКОТА"
Зви́сока нар. 1) Высоко, на возвышенномъ мѣстѣ. Ой як мені тих дружечок позбірати, ой де мені їх звисока посажати. Мет. 158. 2) Съ вышины. Твій престол во віки вічні звисока сіяє. К. Псал. 108.
Луза́ти, -за́ю, -єш, гл. Лущить, шелушить. (Дівчата) дивляться та тушкують, лузаючи насіння та оріхи. Чуб. VII. 450. Ой вийду я за нові ворота, гуляю, гуляю, волоські горішки лузаю, лузаю. Лавр. 123.
Наволочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) = наволокти. 2) Надѣть (о наволочкѣ). Тра нову наволочити пішевку. НВолынск. у. 3) Пройти извѣстное количество пахоти бороною.
Пензльований, -а, -е. Рисованный масляными красками. Встрѣчено у Кулиша: Полотно пензльоване. К. ХП. 96.
Поділятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. поділитися, -лю́ся, -лишся, гл. Дѣлиться, раздѣлить между собой. Мнж. 87. З ними щоденним добром поділяюсь. К. Дз. 230. Стали поділятися. Чуб. І. 132. На дорозі ізнайшли золотого персня і ніяк ним не поділяться. Рудч. Ск. І. 165. Грішми вони поділились. Рудч. Ск. І. 192. Ідуть турки з татарами і людьми ся поділяют. АД. I. 291.
Позадинати, -на́ю, -єш, гл. Вставить дно (во многомъ). Бондарь позадинає барильця. Волч. у.
Розревтися, -вуся, -вешся, гл. Разревѣться, расплакаться.
Удовжувати, -жую, -єш, гл. Удлинять.
Укро нар. Трудно, тяжело. Шух. І. 81.
Шпіклір, -ра, м. = шпихлір. Винниц. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЕКОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.