Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блекота

Блекота, -ти, ж. Раст. а) Conium maculatum. Шейк. б) = блекот. ЗЮЗО. І. 125.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕКОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕКОТА"
Викрасти, -ся. Cм. викрадати, -ся.
Вирган, -ну, м. Органъ. В розмовах на вирган мов грала. Мкр. Г. 17.
Затруси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. 1) Затрястись. Затрусився мов у трясці. Ном. 2) Задрожать. Земля затрусилось. ЗОЮР. І. 166. Мов Каїн затрусивсь увесь. Котл. Ен. І. 30. Ото подививсь вовк і увесь затрусивсь. Рудч. Ск. II. 18.
Масткосло́вий, -а, -е. Сладкорѣчивый.
Наго́нити, -ню, -ниш, гл. = наганяти. Поїхав староста на лови в темнії ліси, дуброви, там його дробний доги нагонив, лисиї шубоньки помочив. Лукаш. 151.
Обжирство, -ва, с. Обжорство.
Поперехиляти, -ля́ю, -єш, гл. Наклонить, склонить (во множествѣ).
Попокланятися, -няюся, -єшся, гл. Покланяться много. Так вона мені попокланялась, попопросила мене. Грин. І. 32.
Прив'язатися. Cм. прив'язуватися.
Синявча, -чати, с. = синяк 6. Вх. Зн. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЕКОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.