Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блекота

Блекота, -ти, ж. Раст. а) Conium maculatum. Шейк. б) = блекот. ЗЮЗО. І. 125.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕКОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕКОТА"
А́кати, -каю, -єш, гл. Часто повторять меж. а.
Випрацювати, -цюю, -єш, гл. Заработать тяжелымъ трудомъ.
Жигу́н, -на, м. = джиґун.
Модре́нь, -ні, ж. = модрина. Вх. Уг. 436.
Неокаяний, -а, -е. Окаянный. Харьк. г.
Прожити Cм. проживати.
Пропасти Cм. пропадати.
Раптово нар. Внезапно, неожиданно. А чому се ви не їсте? — раптово спитала їх, аж крикнула, пані Висока. Левиц. Пов. 210. Гладкий як гукнув на своїх та раптово як кинулися на штурму, дак не дали й брами зачинити. КС. 1885. VI. 349.
Роженочка, роженька, -ки, ж. Ум. отъ рожа.
Утеком нар. Убѣгая, на утекъ, бѣгомъ. А вона баче, шо лихо, та втеком од нього, та втеком, — та й утекла. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЕКОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.