Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блекіт

Блекіт, -коту, м. Раст. а) Цикута, бѣшеница, Cicuta. Угор. б) Conium maculatum. Вх. Пч. І. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕКІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕКІТ"
Варш, -ша, м. ? Ум. варшалок. варшалочок. Заснула кухарочка, треба їй варшалочка, треба їй варша дати, щоб дала вечерати. Грин. ІІІ. 504.
Заві́домити Cм. завідомляти.
Лишни́ця, -ці, ж. Лишекъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Лікаре́нко, -ка, м. Сынъ лѣкаря.
Моско́та, -ти, ж. Неясный выговоръ. Вх. Уг. 252.
Позневолювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и зневолити, но многихъ.
Похилисто нар. = похило.
Пришиб, -бу, м. 1) Пристанище, уютное, защищенное мѣсто. Підеш на заробітки та й горенько: нема тобі ніде пришибу. Рк. Левиц. 2) Мѣсто на берегу, гдѣ можно пристать лодкѣ. Берег високий, — не знайду пришибу для човна. Рк. Левиц.
Ришляк, -ка, м. У гребенниковъ: небольшіе рога молодаго скота. Вас. 163.
Шляма, -ми, ж. 1) То мѣсто на концѣ доски, которое остается не отдѣленнымъ пилою, а отколотымъ. 2) У человѣка: ключица. КС. 1900. II. 192.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЕКІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.