Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блекіт

Блекіт, -коту, м. Раст. а) Цикута, бѣшеница, Cicuta. Угор. б) Conium maculatum. Вх. Пч. І. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕКІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕКІТ"
Домари́тися, -ри́ться, гл. безл. Находиться дома. Як сі домарило? Шух. І. 201.
Жалосливий, жалосливо = жалісливий, жалісливо.
Жолуденька, -ки, ж. = жолудь. Летіла соя в кінець села, упустила жолуденьку: «рости, рости, дубе, тонкий, високий». Чуб. ІІІ. 473.
Котрийсь, -рась, -ресь, мѣст. Какой-то, нѣкоторый. Жиє до котрогось часу. Ном. № 8215.
Манти́ти, -чу, -тиш, гл. Выманивать, выклянчивать, выпрашивать.
Немилосердно нар. Безжалостно, жестоко.
Огурно нар. Строптиво, упорно, упрямо.
Прибавка, -ки, ж. Прибавка. Як даватимемо прибавки, то не матимемо ні стовпа, ні бариша. Лебед. у.
Спадь, -ди, ж. Часть вершки. (Cм.). Шух. І. 227.
Тихісінький, -а, -е. Очень тихій. Тихісінький.... вітерець. Левиц. Пов. 188.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЕКІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.