Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

благословляти

Благословляти, -ля́ю, -єш, сов. в. благословити, -влю, -виш, гл. 1) Благословлять, благословить, давать, дать благословеніе. Чуб. І. 70. Владика благословляє нас на рушення. Стор. МПр. 51. Благослови ж мене, та мій батеньку, на сім посаді сісти. Н. п. 2) Славословить, восхвалять, величать. І Господа благословляла за долю добрую твою. Шевч. Благословив Бога. Єв. Л. II. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 71.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОСЛОВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОСЛОВЛЯТИ"
Виготовити Cм. виготовляти.
Вугнати, -наю, -єш, гл. = вугнотати. Желех.
Копривняк, -ка, м. Травникъ, Sylvia. Вх. Уг. 246. Вх. Лем. 427.
Льо́шка, -ки, ж. Ум. отъ льо́ха.
Ошанування, -ня, с. Почтеніе. Моє вшанування, ясновельможний грапе! Рудч. Ск. II. 203.
Павіко, -ка, с. Вѣко глаза. Вх. Лем. 445.
Повишаровувати, -вую, -єш, гл. Вымыть при помощи мочалки (во множествѣ). Лави гарно віхтем та піском повишаровуй. Богодух. у.
Прилучати, -ча́ю, -єш, сов. в. прилучи́ти, -чу́, -чиш, гл. Присоединять, присоединить. До їх голосів прилучає й молода свій жалібний голос. Левиц. Пов. 175.
Учистити, -щу, -стиш, гл. 1) Хватить, съ силой что сдѣлать. Було деколи і апостола вчистить, а на криласі як потягне горою, то й дяків не чуть. Стор. І. 227. А ну-те ж! учистьте запорозького козака. Шевч. 306. Як учистить гряд! Стор. І. 21. 2) Ударить. А баран як розженеться, як вчистить у лоб. Рудч. Ск. І. 2.
Цісаречок, -чка, м. Ум. отъ цісарь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАГОСЛОВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.