Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

благущий

Благущий, -а, -е. Умоляющій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГУЩИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГУЩИЙ"
Вельможество, -ва, с. Знать. К. ЧР. 200.
Виклисувати, -сую, -єш, гл. Выглянсировать (у сапожниковъ).
Дрімо́та, -ти, ж. Дремота. Левиц. І. 9. Ой ходить сон коло вікон, а дрімота коло плота. Мет. 2. Ой. на кота воркота, на дитину дрімота. Макс. Цвіти ж собі, живи собі самотою, самотою, втішай себе солодкою дрімотою, дрімотою. К. Досв. 49.
Жабовина́, -ни, ж. и жабови́ння, -ня, с. = жабарь.
Набо́втувати, -тую, -єш, сов. в. набовтати, -таю, -єш, гл. Наплескивать, наплескать, насливать, наболтать. Набовтала помий повне відро.
Парнище, -ща, м. Ув. отъ парень. Чи знаєш, він який парнище? Котл. Ен. II. 22.
Підкоморій, -рія, м. Подкоморій, придворный сановникъ (въ старой Польшѣ).
Призвести Cм. призводити.
Розіднити Cм. розденати.
Ужадати, -да́ю, -єш, гл. Пожелать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАГУЩИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.