Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

благущий

Благущий, -а, -е. Умоляющій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГУЩИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГУЩИЙ"
Вежовий, -а, -е. Башенный. вежовий дім. Тюрьма. Звенигородка. Рк. Левиц.
Виходець, -дця, м. Выходецъ. Котл. Ен. І. То не жива людина, то виходець з того світу. Мир. Пов. І. 121.
Заци́тькати Cм. зацитькувати.
Кав'ярня, -ні, ж. Кофейная. Желех.
Козгирь, -рю, м. = козирь 3. Терск. обл. Пятигорск. окр.
Носільник, -ка, м. = носій. А носільнички — хлопці-молодці, а кладільнички — середні люде. Гол. II. 13. Ум. носільничок.
Приладновувати, -вую, -єш, сов. в. приладна́ти, -на́ю, -єш, гл. Прилаживать, приладить.
Розонька, -ки, ж. Ум. отъ роза.
Хороство, -ва, с. Пригожесть. Що по тому хоростві, як не вміє жати? Н. Вол. у. Ой, мати моя, що ти гадала, шо мені світ зав'язала? Ци на хороство, ци на багацтво, ци на хорошу вроду? Чуб. V. 221.
Чвалем нар. Галопомъ. Біжить кінь чвалем. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАГУЩИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.