Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

благущий

Благущий, -а, -е. Умоляющій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГУЩИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГУЩИЙ"
Басик, -ка, м. Ум. объ бас.
Відізватися Cм. відзиватися.
Леди́ця, -ці, ж. Гололедица. Вх. Уг. 249.
Небувалий, -а, -е. 1) Небывалый. 2) Малоопытный, не знающій людей. Чуб. І. 270. Посилає козака молодого, небувалого. О. 1862. II. 96.
Почвара, -ри, ж. Привидѣніе.
Синило, -ла, с. Синило, синяя краска. Усякі в його пляшечки: де глина наколочена, де цегла, де синило. Г. Барв. 325. реме́ство синило. Синильное ремесло. Роблю ж я таки те ремество синило, так воно мені добре в знаки далося: як я його мішала, так воно мені за очі взялося. ЗОЮР. І. 219.
Сотак, -ка, м. Житель Шаришской столицы въ Венгріи. О. 1861. І. 265.
Срібляник, -ка, м. Богачъ. Там пили три ляхи, дуки-срібляники. ЗОЮР. І. 201.
Тонісій, -я, -є. = тонісінький. Вх. Лем. 474.
Шильник, -ка, м. 1) Дѣлающій шила. Шильник берднику не товариш. Ном. № 1027. 2) шильники терти, ши́льники-мильники терти. Увиливать отъ работы. Не хоче робити, тільки шильники тре. Сквир. у. Шильники-мильники тре, а трава аж плаче. Ком. Пр. № 693.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАГУЩИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.