Ду́бити, -блю, -биш, гл. 1) Драть, сдирать (о деньгахъ). Суча жидова за кожну службу по півдесятка злотих дубить. 2) Вымачивать сукно въ отварѣ ольховой коры. Дубить, выдѣлывать кожу.
Канудити, -дить, гл. безл. Тошнить. Наїлась ціх опеньків, так аж канудить.
Мачкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Вырывать руками просо, гречу. Доведеться й йому мачкувати своє просо. 2) Идти мелкимъ шагомъ (о гуцульской лошади).
Опій, -по́ю, м.
1) Опой.
2) Болѣзнь у животныхъ отъ горячаго пойла. Ця коняка заслабла від спою.
Переплюндрувати, -ру́ю, -єш, гл. Опустошить, разграбить.
Повиморювати, -рюю, -єш, гл. Измучить, истомить (многихъ). Повиморював нас пан добре, поки діждались грошей.
Понахаркувати, -кую, -єш, гл. Нахархать, наплевать (во множествѣ). Ото понахаркували, — візьми хоч піском позасипай.
Розумування, -ня, с. Разсужденіе. Не багато тут буде нашого розумування.
Сардачина, -ни, ж. То-же что и сардак, но плоховатый Хоть латана сардачина, — люде поважають.
Сутісок, -ску, м. Очень узкая, тѣсная улица, тѣсный проходъ.
