Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

благочинник

Благочинник, -ка, м. = благочинний. Шейк. Прийшов указ від благочинника. Св. Л. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 71.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОЧИННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОЧИННИК"
Глибший, -а, -е. Сравн. степ. отъ глибокий.
Клямбра, -ри, ж. 1) Родъ скрѣпы или деревянныхъ тисковъ, употребляющихся для удержанія вмѣстѣ сколачиваемыхъ досокъ. Перш треба у клямбри взяти, а потім вже шпуги заганяти. Подольск. г. 2) Скоба, скрѣпа желѣзная. Угор.
Мали́ночка, -ки, ж. Ум. отъ малина.
Повихатися, -хаюся, -єшся, гл. Покачаться. Ходім же, вибіратимеш собі сужену; та гляди, як не вибереш, — твоя голова отам на коляці повихається. Чуб. II. 22.
Розмішувати I, -шую, -єш, сов. в. розмісити, -шу, -виш, гл. Размѣшивать, размѣсить. Кров з піском розмісили. Чуб. І. 163.
Роскричатися, -чуся, -чишся, гл. Раскричаться. Роскричався, мов на батька. Ном. № 3465.
Семеряга, -ги, ж. Семряга. Ум. семеряжка. Своя семеряжка не важка. Ном. № 9644.
Соняшно нар. Солнце свѣтитъ. На дворі соняшно.
Хвальний, -а, -е. Достойный хвалы.
Чумачина, -ни, м. 1) = чумак. Гарний хлопець чумачина. Рудч. Чп. 231. 2) ж. соб. Чумаки. Ой чому ти, моя мати, рано не збудила, ой як тая чумачина з села виходила? — Тим я тебе, моя дочко, рано не збудила, — попереду твій миленький, — щоб ти не тужила. Чуб. V. 1029.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАГОЧИННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.