Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

благочинник

Благочинник, -ка, м. = благочинний. Шейк. Прийшов указ від благочинника. Св. Л. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 71.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОЧИННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОЧИННИК"
Гризня́, -ні́, ж. = Гриза. Мир. Пов. II. 42. Остигло йому слухати жінчину гризню. Грин. II. 165.
Зизу́ля, -лі, ж. = зозуля.
Карлуватий, -а, -е. Приземистый.
Моцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Усиливать, напрягать, укрѣплять.
Прямісінько нар. Совершенно прямо, прямехонько. Та так прямісінько й біжить до бідного ягняти. Гліб. Прямісінько додому. Мир. Пов. І. 142.
Розняти Cм. рознімати.
Сивак, -ка, м. 1) О человѣкѣ: сѣдой. К. ЦН. 283. 2) Волъ темно-сѣрый. КС. 1898. VII. 41, 42. Гейкнув на сиваки і рушив в дорогу. Гн. II. 168. 3) Порода голубей. Ум. сивачо́к. КС. 1898. VII. 42.
Стрічка, -ки, ж. 1) Лента. Мет. 204. Чуб. ШІ. 423. Росплітали коси та стрічки знімали. Шевч. 2) Тесемка. Ум. стрічечка.
Суходілля, -ля, с. Материкъ, сухая земля.
Трепачка, -ки, ж. Кисточка на концѣ кнута. Вх. Лем. 4 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАГОЧИННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.