Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

благочинник

Благочинник, -ка, м. = благочинний. Шейк. Прийшов указ від благочинника. Св. Л. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 71.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОЧИННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОЧИННИК"
Благаний, -а, -е. Желанный, просимый.
Вагітна Прилаг., употр. только въ ж. р. Беременная (о женщинѣ). Рудч. Ск. І. 209.
Допива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. допи́ти, -п'ю́, -п'є́ш, гл. 1) Допивать, допить. Не допивай, не доливай, — не будеш п'яний. Ном. № 11449. Чом ви.... пива не допиваєте? ЗОЮР. І. 224. 2) Пить сколько хочется. Сестро ж моя, сестро, перепеличенько, чого ізмарніло білеє личенько? Чи не допивала, чи не доїдала, чи темної нічки та й не досипляла? Чуб. V. 928. Сама не ззість і не доп'є, — його нагодує. Шевч. 105.
Защи́пувати, -пую, -єш, сов. в. защипну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Залѣплять, залѣпить (пирогъ, вареникъ). Варила дружечка пиріжки, защипувала їх в три ріжки. О. 1862. IV. 35.
Ноздрятий, -а, -е. = ніздруватий. Пирятин. у. Слов. Д. Эварн.
Покріпляти, -ля́ю, -єш, сов. в. покріпити, -плю́, -пиш, гл. Подкрѣплять, подкрѣпить. За столом сиділи, покріпляли сили. К. Досв. 110. Навчив єси людей на добрий розум і покріпляв знеможенії руки. К. Іов. 9.
Понаучувати, -чую, -єш, гл. = понавчати. Як гарно Богу їх молитися понаучував. К. (О. 1861. II. 228).
Попручатися, -ча́юся, -єшся, гл. Побарахтаться. Попручався, поки й вирвався.
Смолавець, -вця, м. Сопливецъ. Угор.
Тайничок, -чка, м. Ум. отъ тайник.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАГОЧИННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.