Гри́мати, -маю, -єш, грі́мнути и гри́мнути, -мну, -неш, гл. 1) Гремѣть, загремѣть, грохнуть, загрохотать. О громѣ, огнестрѣльномъ оружіи и пр. Грім що гримне, в берег гряне — з пущі полум'я прогляне. Двері гримли серед хати. О стрѣльбѣ чаще: гріма́ти. Із дванадцяти штук гармат грімали. Задзвонили в усі дзвони, гармата гримала. . Три дні грімали самопали. 2) Кричать, крикнуть сердито. Не на те я дочку викохав, — грімнув батько, — щоб я її первому пройдисвіту мав оддати. Як я з тебе сміюся? — гримнув дід. — на ко́го. Кричать, крикнуть на кого, бранить. Коли б же на мене одну, а то й на свою рідну матір грімає. 3) Ударять, ударить сильно. Як гримнув мене по спині. Также съ удареніемъ на предпослѣднемъ слогѣ. Нелепом міжи плечі грімає.
Замахну́ти, -хну́, -не́ш, гл. Замахнуться. Вихватила у його з-за халяви ножа і замахнула, і одрубала гайдамаці голову. Замахнись, та не вдарь.
Ля́да III, нескл. = леда. Тільки о тім дівки дбайте, ляда кому не довіряйте. Ой щось мо ся розлучили через ляда кого. Ляда пліткам не ймай віри. Ляда біс чоловіка удре. Нехай мене ляда дурень в личко не цілує.
Перволіток, -тка, м. Человѣкъ въ юныхъ лѣтахъ. Пані наша була не перволіток, та й не яка й стара.
Печенина, -ни, ж. = печеня.
Плетениця, -ці, ж.
1) Плетенка.
2) Особаго рода фигуры при игрѣ въ шума. Ой нумо, нумо у шума гуляти, шума заплітати! Заплетем плетеницю.
Порозсихатися, -хаємося, -єтеся, гл. Разсохнуться (во множествѣ). Повнось діжки у погріб, а то порозсихаються.
Потихшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться тише, смирнѣе.
Професорувати, -ру́ю, -єш, гл. Быть профессоромъ.
Сторожівство, -ва, с. Обязанности сторожа, должность сторожа.
