Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роздмухувати

Роздмухувати, -хую, -єш, гл. = роздмухати. Почала носити покришку по хаті, роздмухуючи жар. Левиц. І. 72. Помсту роздмухуєте в огняних серцях. К. ПС. 96.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗДМУХУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗДМУХУВАТИ"
Викапаний, -а, -е. 1) Искапанный. 2) Похожій какъ двѣ капли воды, вылитый. Радом. Грицько — викапаний батусь.
Доко́нче нар. = доконечне. Дещо. 99. Доконче привезу (книжок). Левиц. Пов. 209.
Поживність, -ности, ж. Пропитаніе, кормъ. Оса не мав тепер поживности. Радом. у.  
Полушка, -ки, ж. Полушка, 1/4 копейки. Грин. III. 546. Баба рака купила, три полушки дала; баба рака зварила, добра юшка була. Н. п.
Собакуватий, -а, -е. Придирчивый, злой. Грин. III. 303. Собакуватий у нас урядник — страх. Волч. у.
Телегіз меж. Подражаніе крику овсянки, которая будто бы поетъ: Телегіз! покинь сани, візьми віз. Ном. № 546.
Утирити, -рю, -риш, гл. Вбросить, ввалить, втиснуть, втащить. Втирив у криницю усю сіль. Мнж. 79. Дитину в город майстрові на года завдати, мов у яку неволю втирити. К. (О. 1862. ІІІ. 22).
Ушкати, -каю, -єш, гл. Говорить «ужъ». З неї городянина зробить, ушкати, штокати.... навчить. К. (О. 1862. ІІІ. 22).
Чубак, -ка, м. Свиристель европейскій, Bombycilla garrula. Вх. Лем. 483.
Шпортання, -ня, с. 1) Ковырянье. 2) Возня съ чѣмъ либо. Екатер. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗДМУХУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.