Брикати(-ся), -каю(-ся), -єш(-ся), гл. 1) Лягаться. Знай, кобило, де брикати. І все кобилок поганяє, що оглобельна аж брикає. Старій кобилі не брикаться, сивій бабі не цілуваться. 2) Артачиться; капризничать, зазнаваться. Пархоме! в щасті не брикай: як більш нема, то й так нехай.
Вимащуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. вимаститися, -щуся, -стишся, гл. Вымазываться, вымазаться, смазываться, смазаться.
Вислужний, -а, -е. Услужливый, готовый къ услугамъ.
Висякатися, -каюся, -єшся, гл. Высморкаться.
Згори́ нар. 1) Сверху. 2) Впередъ. Згори гроші дає.
Крокіс, -косу, м. Раст.: а) Дикій шафранъ, Carthaumus crocos. б) Pulmonaria mollis. Квітками сухими то з рожі, то з крокосу обквічали. Та купили крокосу дівочкам у косу.
Мача́ти, -ча́ю, -єш, гл. Мочить, намачивать. Копай, доню, корінці, мачай, доню, в горільці.
Плужок, -жка, ж. Ум. отъ плуг.
Розщебетатися, -чуся, -чишся, гл. Разщебетаться.
Хлібчичок, -чка, м. Ум. отъ хліб.
