Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роздмухувати

Роздмухувати, -хую, -єш, гл. = роздмухати. Почала носити покришку по хаті, роздмухуючи жар. Левиц. І. 72. Помсту роздмухуєте в огняних серцях. К. ПС. 96.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗДМУХУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗДМУХУВАТИ"
Адре́са, -си, ж. Адресъ. Желех.
Господарюва́ння, -ня, с. 1) Хозяйничанье. Господарювання в дому. К. ДС. 6. 2) Господство, властвованіе.
Де́нечко, -ка, с. Ум. отъ дно.
Оступ, -пу, м. Лѣсъ вокругъ поляны? Думка його.... линула.... у ту білу хатину поміж темним гайовим вступом. Г. Барв. 143, а описаніе оступу стр. 135.  
Петечина, -ни, ж. = петек. (Cм. петак). Будут гості в кармазині, а ти в лихій петечині. Гол. II. 576.
Поозувати, -ся, -ваю, -ся, -єш, -ся, гл. = пообувати, -ся.
Поцвірготати, -чу́, -чеш, гл. = поцвірчати.
Прогалина, -ни, ж. = прилука 1. Шух. І. 73.
Ріжечок, -чка, м. 1) Ум. отъ ріг. 2) Родъ вышивки. Лебед. у. (Залюбовск,).
Рушення, -ня, с. Ополченіе. Владика благословляє нас на рушення. М. 11р. 51. Мов посполитеє рушення латина в царстві завелось. Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗДМУХУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.