Воліти, -лію, -єш, гл.
1) Желать, хотѣть. Сього року бездольного та і сеї зіми воліла-сь мя закопати до сирої землі.
2) Предпочитать. Волію все пострадати, тебе звідти викупляти, ніж маю тя в неволенні поминати. Воліла-сь мя, мати, в болото веречи, ніж мня мали цісарські вояки стеречи. Волів бим ся не родити, та й того не знати, як мя тяжко в нещастію породила мати.
Згної́ти, -ною́, -їш, гл. Дать сгнить. Вже на тоці згноїв хліб Семен.
Змощуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. змоститися, -щуся, -стишся, гл. Взбираться, взобраться и сѣсть. На сідало кури змостились.
Неосвітний, -а, -е. Непросвѣщенный. Розвелось письменство між нашим людом неосвітним.
Погосподарювати, -рюю, -єш, гл. Похозяйничать. Була дочка, оддали заміж, та не довго й погосподарювала — вмерла.
Подоволочувати, -чую, -єш, гл. Окончить бороновать послѣ посѣва (во многихъ мѣстахъ).
Пуп'яшечок, -чка, м. Ум. отъ пуп'яшок.
Роздобуток, -тку, м.
1) Раздобываніе, добываніе, добыча, промыселъ. А ну лишень на роздобутки. Опріч хліборобства, инших роздобутків не трапляється.
Сесе мѣст. Это. Ні за сесе, ні за тото.
Усесвітній, -я, -є. 1) Всемірный. Перед нами море всесвітньої науки одкривалось. Святої правди і любови зоря всесвітняя зійшла. 2) Всеобщій. Всесвітній кум і сват. 3) Извѣстный всему свѣту. Якась старая баба, знахурка всесвітня. Дам тебе за князя, чи за графа, за багатиря всесвітнього.