Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

благунка

Благунка, -ки, ж.? Встрѣчено въ заговорѣ. Коровки благунки спали собі у своїго ґазди в кошарах. ЕЗ. V. 62.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГУНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГУНКА"
Вітлатий, -а, -е. = вітистий. Желех.
Гавкущий, -а, -е. = гавкучий. Отари стережуть бровки кудлаті, гавкущі, злющі. КМБ. II. 119.
Ліліо́вий, -а, -е. Лилейный. Шух. І. 118.
Невистачка, -ки, ж. Недостача. Як невистачка дров, то я йому дам хуру там, чи дві. Канев. у.
Пасман, -ну, м. Полоса. У пасмани. Въ полосы (о матеріи). Гол. Од. 21.
Перерубати, -ся. Cм. перерубувати, -ся.
Поодш.. Cм. повідш..
Попогарикати, -каю, -єш, гл. Побранить, поворчать, дѣлая кому-либо внушенія. Попогарикає було ще, поки зберуться. Сим. 222.
Прорісь, -сі, ж. = проріст. Прорісь пішла.
Черчистий, -а, -е. 1) = червчистий. Уродив черчик черчистий. Мет. 233.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАГУНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.