Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

благунка

Благунка, -ки, ж.? Встрѣчено въ заговорѣ. Коровки благунки спали собі у своїго ґазди в кошарах. ЕЗ. V. 62.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГУНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГУНКА"
Жага́, -ги́, ж. 1) Жажда. 2) Горячее желаніе. До жаги приспіло. Ном. № 5026.
Згордува́ти, -ду́ю, -єш, гл. = згордити. Як Катря їм згордувала, засватав другу дівчину. МВ. ІІ. 139.
Каменярський, -а, -е. Принадлежащій каменяреві. Желех.
Мазя́р, -ра́, м. Продавець дегтя. Вх. Лем. 433.
Насі́нний, -а, -е. Сѣменной, сѣменистый. Мнж. 186.
Пірчити, -чу, -чиш, гл. Колотить, бить (кого). Народ як зсадив вовка, як почав пірчить, то вже йому й не хочеться, насилу живий вирвався. Рудч. Ск. І. 3. Жене баба квочку з курчатами та пірчить її дубцем. Грин. І. 203.
Суватися, -ваюся, -єшся, гл. Скользить; ползать. І вни до днесь ся сувают, тоти гади. Гн. І. 6.
Табуновий, -а, -е. Принадлежащій табуну. Коні табунові. К. МБ. XI. 142. Табунове пасовисько. Шейк.
Тямущий, -а, -е.. Cм. тямучий.
Хвус, -су, м. = гуща. Вдова здибала в фляшці трошки оливи, але не хтіла дати, бо казала, що то вже хвус. Гн. І. 94.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАГУНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.