Арґа́т, -та, м. 1) Работникъ, наемникъ. 2) Рабочій на запорожскихъ рыбныхъ ловляхъ, большею частью бездомный бродяга. , отчего — 3) Бездомный бродяга.
Болюх, -ха, м. Болѣзнь? Ти болюх болющий (изъ заговора отъ испуга). Ув. болюшище.
Зе́мно нар. До земли. Поклоняється земно.
Мату́зка, -ки, ж. = мотузка.
Нарі́зуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. нарі́затися, -рі́жуся, -жешся, гл. Натыкаться, наткнуться. Инший (черкес) наріжеться на пластуна, то й аминь йому.
Нічогісінько мѣст. Рѣшительно ничего. Хотів йому щось і подарувати, та дідусь нічогісінько не взяв.
Рупати, -плю, -пиш, гл. Быть желательнымъ, интересовать. Що кому рупить, той про те і лупить. Уже мені після корчію оцей тютюн зовсім не рупить. Оце задінеш де небудь люльку, та цілий день і не згадаєш про неї, бо не заманеться. Щоб материзна вернулась — от мене що ру нило. Його господарство ще не рупить. Тепер додому не потішалося: не рупить мені домівка.
Спасибі, спасибіг, спасибу, меж.
1) Спасибо, благодарю. Спасибі вам га ягідки. Таки, спасибу йому, добрий на старости був.
2) мала, малий спасибі. Мало пользы, голку, небольшая польза. Жити — хвалить ласку божу: ярина змилила: гречки теж припалило, смальнуло сушею та вітром, а їх мала спасибі. Мала спасибі з того, що він на самій горілці седить, самою горілкою шинкує, а хліба не приробляє, — малу спасибі заробить. Зімою день малий: вже по обіді з того дня малий спасибі.
Спросити Cм. спрощувати.
Стрічань, -ня, м. = стрітення.
