Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блеяти

Блеяти, блею, -їш, гл. 1) Блеять. Реве маржина, блеють вівці. Шух. І. 197. 2) Баять, говорить, болтать. Блеяй, блеяй, пане Свириде, зобачим, що з того вийде. Ном. № 13026. А народ блеє та й блеє, що москаль замовив дощ. Черниг. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 73.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕЯТИ"
Відсоння, -ня, с. Солнечная сторона.
Злиде́нно нар. 1) Бѣдно; бѣдственно. Злиденно живуть. Одягнений злиденно. К. ПС. 85. 2) Жалкимъ образомъ. І так злиденно іскривився. Котл. Ен. VI. 81.
Костуряка, -ки, ж. Ув. отъ ко́стур.
Насажа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = насаджати.
Порукувати, -ку́ю, -єш, гл. = заручити. Вх. Уг. 262.
Пригасити Cм. пригашати.
Риса, -си, ж. Черта. Левиц. І. 461, 475. До лиця був той вінок її тонким рисам. Г. Барв. 372. Ум. риска, рисочка.
Фостик, -ка, м. Ум. отъ фіст.
Чорноклен, -на, чорно́кленок, -нка, м. Дерево: а) Пакленъ, Acer campestre L. Вх. Пч. І. 8. б) Acer tataricum L. ЗЮЗО. І. 109.
Шкапиняка, -ки, ж. Очень плохая кляча. Мнж. 114.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЕЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.