Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блеяти

Блеяти, блею, -їш, гл. 1) Блеять. Реве маржина, блеють вівці. Шух. І. 197. 2) Баять, говорить, болтать. Блеяй, блеяй, пане Свириде, зобачим, що з того вийде. Ном. № 13026. А народ блеє та й блеє, що москаль замовив дощ. Черниг. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 73.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕЯТИ"
Бондарський, -а, -е. Бочарскій.
Змолотити Cм. змолочувати.
Зорина, -ни, ж. Звѣзда. Ум. зори́нка, зори́ночка. А мила сидить — як свіча горить, а дитиночка — як зориночка. Грин. III. 365.
Кукучка, -ки, ж. = зозуля. Вх. Уг. 248.
Ли́куватий, -а, -е. 1) Мочалистый. Як поростуть великі коноплі, то волокно буде ликувате. Волч. у. 2) Волокнистый, жилистый. Якась ликувата диня та несолодка. Волч. у.
Модлува́ти, -лую, -єш, гл. Прилаживать, пригонять, примѣрять. Я модлую перечку в човні. Павлогр. у. Мнж. 185.
Навкі́рки нар. Наперекоръ, на зло. Желех. То мі навкір робиш. Гол. III. 389.
Окоренитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Укорениться, пустить корни. Переносно: крѣпко усѣсться. О, вже сів, окоренився! А не пора до дому? Конст. у.
Угладити, -джу, -диш, гл. Сдѣлать гладкимъ, ровнымъ, красивымъ съ виду. Угладив, як Бог черепаху. Мнж. 166.
Чабрець, -цю, чабрик, -ку, м. = чебрець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЕЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.