Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блазень

Блазень, -зня, м. 1) Молокососъ; дуракъ, дурачина, глупецъ, олухъ. І морду на плече схиливши, як блазень цмокавсь та лизавсь. Котл. Ен. VI. 35. Чи не сором такому блазневі горілку пить? Блазень який, ще й він тут цвірінька. Черк. у. 2) Шутъ. Ум. блазник. Вх. Лем. 392.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАЗЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАЗЕНЬ"
Блуква, -ви, ж. Мѣсто для пастьбы, выгонъ. Мнж. 176.
Видючий, видющий, -а, -е. 1) = видимий. Видюща смерть страшна. Ном. № 8295. 2) Видящій. Коли мені сліпому курка, то тобі видющому й дві. Ном. № 984.
Голівонька, -ки, ж. Ум. отъ голова.
Жерні́вка, -ки, ж. = жарнівка.
Зага́йкати, -каю, -єш, гл. Закричать: «гай! гай!».
Знахарка, -ки, ж. = знатниця. Од пристріту знахарка бере шклянку чи кухлик води, кида туди жарину, витира хворого сіллю, шпує тією водою і дає й хлиснути її. Ном. № 13927.
Луна́вий, -а, -е. Больной куриной слѣпотой? Лунавий вечером нічого не видить, бо луна очі його заставить. Шух. І. 33.
Марнотра́в, -ва, м. = марнотравець.
Мі́сно нар. = міцно. Рудч. Ск. II. 152.
Чистилище, -ща, с. Чистилище. Чув-їм за чистилище, же то іст місци для грішників на пукуту. Гн. II. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАЗЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.