Відвертатися, -таюся, -єшся, сов. в. відвернутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Отворачиваться, отворотиться, отвернуться. Горнеться до його серцем, відвертається лицем. Кривоніс одвернувся до своїх вовхурянців і грізно додав. 2) Отлучаться, отлучиться. Нікуди він і не одвертався з пасіки.
Досві́дчити, -ся. Cм. досвідчати, -ся.
Затісни́ти Cм. затісняти.
Клекіт, -коту, м.
1) Шумъ, гамъ. Вони всі говорили разом, та так голосно, що од того клекоту не було чути ні одного слова. Ішов мимо шинку, слухаю — клекіт, і собі зайшов — коли там лайка така!.. Верхнеднѣпров. у.
2) Крикъ орла.
Крижацтво, -ва, с. соб. Рыцари тевтонскаго ордена. Руссю взяв ти, ляше, гору над крижацтвом лютим.
Лаба, -би, ж. 1) = лапа. Медвідь лежит, догори лаби держит. 2) Ножки въ козлахъ и пр. Cм. ремісник. 257. Ум. лабка.
Найду́х, -ха, м. Найденышъ муж. пола.
Поломно нар. Пламенно. Зорі наче палали, одна зоря поломніш від другої.
Прошвендяти, -дяю, -єш, гл. Прошляться. Прошвендяли заробітчане цілий тиждень.
Стукнути, -ну, -неш, гл. 1) Стукнуть. Стукнули, грякнули, як грім загремів. Вийду на улицю, — гукну, підійду під оконце — стукну. 2) Ударить. Стукнувши кулаком об стіл.
