Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

благий

Благий, -а, -е. 1) Благой, блаженный. Отець Андрій.... устав та: «Боже благий, Боже мій милостивий!» каже. МВ. І. 133. 2) Плохой. Коли хліб благий, то його не жнуть, а косять. Радом. у. 3) Ветхій. Благенькі сорочечки, драночки. 4) Немощный, слабый. Ум. благенький, благонький, благесенький. Віз у його благенький. Драг. 118.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 70.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГИЙ"
Бриндзяник, -ка, м. Лепешка съ бриндзою. Вх. Уч. 228.
Волокінник, -ка, м. Раст. Paris quadrifolia. Вх. Пч. І. 11.
Индичня, -ні, ж. Помѣщеніе для индюковъ.
Півп'ята, числ. Четыре съ половиною.
Розгонити, -ню, -ниш, гл. = розганяти. Гуща дітей не розгонить. Ном. № 1369.
Роскарячити, -ся. Cм. роскарячувати, -ся.
Тарлабан, -на, м. Раст. Spiraea Filipendula L. Анн. 339.
Тупонути, -ну, -неш, гл. Сильно топнуть. Шейк.
Утішка, -ки, ж. Ум. отъ утіха.
Хвершальський, -а, -е. Фельдшерскій. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАГИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.