Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

благий

Благий, -а, -е. 1) Благой, блаженный. Отець Андрій.... устав та: «Боже благий, Боже мій милостивий!» каже. МВ. І. 133. 2) Плохой. Коли хліб благий, то його не жнуть, а косять. Радом. у. 3) Ветхій. Благенькі сорочечки, драночки. 4) Немощный, слабый. Ум. благенький, благонький, благесенький. Віз у його благенький. Драг. 118.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 70.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГИЙ"
До́світок, -тку, м. Предразсвѣтное время. Чорт би й не оддав, та на лихо йому досвіток захватив. Рудч. Ск. II. 25. Темним досвітком усі троє вийшли з села. Г. Барв. 543. у до́світок. До разсвѣта. 2) Во мн. ч. до́світки. Вечернія собранія неженатой моложежи осенью и зимой, посидѣлки. Чуб. VII. 451. КС. 1889. X. Сумцовъ. № 89. Ой маєш ти, моя мати, іще дочок п'ять: не пускай їх на досвітки, нехай дома сплять. Чуб. V. 891. Сестри дома немає, на досвітках гуляє. Млр. л. сб. 343.
Мерковея, -веї, ж. Раст. Senecio jacobaea. ЗЮЗО. І. 136.
Мигота́ти, миготіти и мигтіти, -чу, -ти́ш, гл. Сверкать, мерцать, мелькать. Над ставками, над садками миготіло, грало, лилося хвилями золоте марево. Левиц. І. 25. В очах миготить, а в голові свистить. Ном. № 6329. Зірки мигтять собі, блимають. Подольск. г. Аж в очах мигтить. МВ. І. 157. Миготіла в очах дорога горорізьба. К.
Навза́ходи нар. На закатѣ, на заходѣ. Питаєте, у якій добі поганка буває? У мене саме під обіди, а в хлопця мого, то так, як навзаходи сонце. Лубен. у.
Очемеріти, -рію, -єш, гл. Одурѣть, прійти въ безсознательное состояніе. Вони на мене шпали і хотіли вгинать; а тут ззаду кричать: «бережись, бо вдарить тебе кілком! — я й очемерів і не знаю як повернувсь, та й ударив її. Екатер. у.
Під'їдати, -да́ю, -єш, сов. в. під'їсти, -їм, -їси́, гл. 1) Подъѣдать, подъѣсть. Вода сосну підмиває, горносталь корінь під'їдає. Чуб. V. 318. 2) Подкрѣпляться, подкрѣпиться пищей, закусить. Як не під'їси, то й святих продаси. Ном. № 12110. Купи мені що під'їсти. Чуб. V. 577. 3) Поддѣвать, поддѣть. Заможнього чоловіка то иноді й под'їсть карбованців на кілька і сам же зараз викаже. О. 1862. І. 30.
Плентатися, -таюся, -єшся, гл. Плестись, тащиться; шляться. Г. Барв. 357. Плентався і по, тій землі, де вже от-от край світа. Стор. МПр. 168.
Подзеленькати, -каю, -єш, гл. Позвякать, позвенѣть; позвонить.
Риндя I, -ді, ж. 1) = ринда. 2) Желудокъ, нутро. Желех.
Хорустільник, -ка, м. = хорустіль. Вх. Пч. II. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАГИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.