Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

благий

Благий, -а, -е. 1) Благой, блаженный. Отець Андрій.... устав та: «Боже благий, Боже мій милостивий!» каже. МВ. І. 133. 2) Плохой. Коли хліб благий, то його не жнуть, а косять. Радом. у. 3) Ветхій. Благенькі сорочечки, драночки. 4) Немощный, слабый. Ум. благенький, благонький, благесенький. Віз у його благенький. Драг. 118.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 70.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГИЙ"
Біжачий, -а, -е. = Бігучий. Голосочок був у неї наче струмочок прудко біжачий. МВ.
Важенний, -а, -е. Очень тяжелый. Важенна палиця. Най одягнеться в сирітське гірке нарікання, підпережеться вдовицьким важенним зітханням. К. Псал. 257.
Забахурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Пуститься въ развратъ. Ти поїдеш, а жінка забахурує з молодчими.
Котара, -ри, ж. Юрта, шалашъ. І вибрав за царя раба свого Давида, з кошари його взяв од батьковських овечок. К. Псал. 183.
Куя, куї́, м. Понура; брюзга, старый ворчунъ. Вх. Зн. 31.
Мізкува́ння, -ня, с. Размышленіе. К. ЧР. 237.
Наперчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Приправить перцемъ. Желех. Пироги добрі, та начинку дуже наперчили. Харьк. г.
Обвідка, -ки, ж. Ободокъ, каемка (на узорахъ). Харьк.
Одновірець, -рця, м. Единовѣрный, той же самой вѣры человѣкъ. Желех.
Угу меж. Имѣетъ утвердительное значеніе: да. Стор. I. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАГИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.