Барда, -ди, ж.
1) Краюха хлѣба.
2) Топоръ особой формы. Въ хотин. у. и у гуцуловъ: родъ плотницкаго топора съ широкимъ лезвіемъ. Казала йому хату ставити без барди і сокири. А кедрина не калина, я сам їй тесав, що зарубав яснов бардов, як в серденько тяв. Ум. бардичка, бардочка. Як затну бардичку до бука.
Горо́дник, -ка, м. 1) Огородникъ. 2) Горо́дни́́к. Лопата для вскапыванія огорода — деревянная и желѣзная. Части ея: деревянный фіст, иначе держівно́ (рукоять) и желѣзная лопа́тка съ лійкою, въ которую вставлено держівно; а если лопата деревянная, то ее оковываютъ желѣзнымъ постоло́м.
Забарни́й, -а́, -е́ 1) Медлительный. Забарнії гості забарилися в хаті. 2) Требующій много времени. Малі миски робити — то забарна робота; великі краще.
Нагука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Окликнуть, позвать кого. Трохе згодом біжить і півень. «А, сякі-такі, — кричитъ, — як я, де не найду зернятко, сам не їм та вас скликаю; а ви на мене так і не нагукали». Нагукай його! 2) Накричать. Нагукай на його!
Начинити II, -ню́, -ниш, гл. 1) Надѣлать, сдѣлать. Наварив пива, начинив дива. 2) О лисицѣ: родить дѣтенышей. Лисичка начинить дітей.
Обпіратися I, -ря́юся, -єшся, сов. в. обпе́ртися и обіпертися, обіпруся, -решся, гл. Опираться, опереться, упираться, упереться.
Оків, око́ву, м. = вакарка.
Трояково нар. Трояко. Живу, а не роджуся і трояково годжуся.
Тутейшний, -а, -е. = тутешній. Свашеньки тутейшнії.
Швендалка, -ки, ж. Праздношатающаяся.
