Бурса, -си, ж.
1) Низшее духовное училище, бурса.
2) Стадо, куча (животныхъ). Бурса гусей. Від Різдва до Водохрища вовки бурсами бігають, лютують.
3) Толпа, гурьба, группа, партія. Бурса йде якихсь харцизяк. Чимала бурса косарів пішла, — чи не на Дін. Аж он одна бурса ходе по житах, а ото друга — жита оглядають. За панів було як повтікають хлопці од некруцтва у ліс та зберуться у бурсу, то вже ж їх тоді ніхто не візьме.
Незгірш, незгірше, нар.
1) Не хуже. Взнала й я незгірш старенької моєї, почім на світі ківш лиха.
2) Не особенно худо, сносно. В сього хазяїна було мені незгірш.
Обкидати II, -да́ю, -єш, сов. в. обки́нути, -ну, -неш, гл. Откидать, откинуть. Обкинь сніг коло кошари, щоб можна було випустить овечки на двір.
Перешивати, -ва́ю, -єш, сов. в. перешити, -ши́ю, -єш, гл.
1) Перешивать, перешить наново.
2) Сшивать, сшить извѣстное количество. Оцей ремінь на людей перешиєш, так одбудемо й хрестини й похрестини.
Побірниці, -ниць, ж. мн. = плоскінь.
Прослідити, -джу́, -ди́ш, гл.
1) Прослѣдить, пойти слѣдомъ. За нею ходив ґречний молодець, слідив — прослідив аж до світлоньки.
2) Сдѣлать, оставить слѣдъ. Коло хати слідочок, — ой хто його прослідив? То хлопчина молоденький до дівчини приходив, черевички приносив.
Розгомонітися, -нюся, -нишся, гл. Разговориться.
Ташка, -ки, ж. Кожаная дорожная сумка, носимая крестьянами, особенно гуцулами, черезъ плечо, украшенная мѣдными пуговицами и друг. мѣдными украшеніями.
Тьохнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ тьо́хкати. Серце тьохнуло і замерло.
Чабан, -на, м.
1) Пастухъ овецъ. Чабан вранці з сопілкою сяде на могилі.
2) Названіе вола. Ум. чабанець. Був собі чабанець, та такті, шо як вік ізмалку все вівці пас, то й нічого не знав.
