Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

благословенство

Благословенство, -ва, с. = благословення 1. Хто йде, під благословенство підійде. Св. Л. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 71.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОСЛОВЕНСТВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОСЛОВЕНСТВО"
Барасулі, -суль, ж. мн. Большія стеклянныя желтыя бусы. Шейк.
Вірнесенький, -а, -е., Ум. отъ вірний.
Запина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. запну́ти и зап'я́сти́, -пну́, -неш, гл. Завѣшивать, завѣсить, накрывать, закрыть. Запинає вікно хусткою. Пішла пані така зап'ята, що й очей не видно. Лебед. у. Очі мої козацькі молодецькі червоною китайкою запніте. АД. І. 178.
Запи́рхатися, -хаюся, -єшся, гл. Запыхаться.
Напа́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. напали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Натапливаться, натопиться, сильно нагрѣться. Напалилася груба добре. 2) Нажигаться, нажечься.
Повинність, -ности, ж. 1) Долгъ, обязанность. Левиц. Пов. 333. Забудь отця, забудь і матку, лети повинность ісправлять. Котл. Ен. V. 43. 2) Повинность. Люде панів не слухають, повинности не відбувають... Сами пани бідні свині заганяють. Грин. III. 565.
Прогугнити, -ню́, -ни́ш, прогугня́віти, -вію, -єш, гл. Произнести въ носъ, прогнусявить. «Спасибі, пани молодці!» прогугнив Кривоніс. Стор. МПр. 130.
Путати, -таю, -єш, гл. Надѣвать путы. Швидче путай кобилу.
Таралишник, -ка, м. Раст. Gentiana cruciata L. Анн. 154.
Хвильовий, -а, -е. 1) Волнообразный. 2) Минутный, скоротечный. Хвильова думка. Левиц. І. 469.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАГОСЛОВЕНСТВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.