Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блеклий

Блеклий, -а, -е. Поблекшій, увядшій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕКЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕКЛИЙ"
Борщевий, -а, -е. Относящійся къ борщу.
Віддихання, -ня, с. Отдохновеніе. Пішов у темний лужок на віддихання. Чуб. V. 773.
Навика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. нави́к(ну)ти, -ну, -неш, гл. Привыкать, привыкнуть. Чого бик навик, того і вночі реве. Чуб. І. 286.
Поморщити, -щу, -щиш, гл. Поморщить, сморщить. Чуб. V. 1106.
Похотітися, -четься, гл. безл. Захотѣться.
П'яльця, -ців, м. мн. Пяльцы. Мальовані п'яльці. Мет. 20. Ум. п'я́лечкаЗ п'ялечок не вставає, голочок не випускає. Грин. III. 201.
Рипкати, -каю, -єш, гл. = рипатися. Угор.
Рум'янитися, -нюся, -нишся, гл. Краснѣть, рдѣть. Личко рум'яниться. Гол. І. 96.
Сабашувати, -шую, -єш, гл. О евреяхъ: праздновать субботу.
Унученя, -няти, с. = унуча. Шейк. Ум. унученятко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЕКЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.