Верещати, -щу́, -щи́ш, гл. Рѣзко, пронзительно кричать, визжать, пищать. І кричить, верещить, против діда не мовчить. Жаба кричить, верещить, а кухарь на рожні до кухні її тащить.
Кородливий, -а, -е. Чувствительный къ боли.
Лепе́тя, -ті, об. Болтунъ, болтунья.
Намоло́тися, -мелю́ся, -лешся, гл. Намолоться.
Опеньгати, -гаю, -єш, гл. Шутливо: женить, выдать замужъ. Треба його ув-осени опеньгати.
Подача, -чі, ж. Оброкъ. Яків, бачте, у Київі на заробітках був. У нас пускають (кріпаків), треба тілько подачу давати, яку там положать. Живуть тихо, не дають подачі.
Позбутися, -будуся, -дешся, гл.
1) Избавиться. Позбутись лиха.
2) Потерять. І молодощів своїх, краси своєї, всього позбулася.
Послушник, -ка, м. Слуга. Повідат царь до тих своїх послушників, жеби забили сто волів єму на обід. Ум. послушничок. Мого батька брата та була взяла, орда; а він там був послушничком у одного татарина п'ять год. нар.
Усілякий, -а, -е. = вселякий.
Химородити, -джу, -диш, гл.
1) Причудничать.
2) Колдовать. Він ледачий химороду химородить.
