Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

благочинний

Благочинний, -ного, м. Благочинный. Молітесь, братія, молітесь, — так благочинний начина. Шевч. Коли б нашій попаді та попова борода, — давно б благочинним була. Ком. Пр. № 899.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 71.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОЧИННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОЧИННИЙ"
Вивести, -ся. Cм. виводити, -ся.
Жи́хлий, -а, -е. Подобный, похожій. Вх. Зн. 17.
Кульбачник, -ка, м. Сѣдельникъ, сѣдельный мастеръ. Желех.
Мизи́нник, -ка, м. = мизинецъ 2. Харьк. г.
Наї́житися Cм. наїжуватися.
Намахлюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Сдѣлать что-нибудь дурно.
Облупати, -ся. Cм. облупувати, -ся.
Поклацати, -цаю, -єш, гл. Пощелкать зубами.
Потломити, -млю́, -миш, гл. = потлумити. Мил. М. 65. То сіно таке, що не дуже потломлять. Черк. у.
Розгвалтуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Раскричаться, поднять крикъ. Перекупки чогось розгвалтувалнсь на базарі.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАГОЧИННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.