Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блеск

Блеск, -ку, м. = блиск. Драг. 263. Щоб ти блеску світа Божого не бачив. Кіевск. у. пішов з блеску світа. Исчезъ. Ном. № 11041.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 73.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕСК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕСК"
Гевалка, -ки, ж. Мужичка, хамка. Аф. 357.
Голоден, -дна, -не = Голодний.
Зрослий, -а, -е. Выросшій. Левч. 10.
Ли́зкати, -каю, -єш, гл. 1) Лизать, вылизывать. Черк. у. 2) Часто понемногу ѣсть. Сіло б та наїлось одразу, а то й лизкає увесь день. Черниг. у.
Нале́жати, -жу, -жиш, гл. 1) Належать, отлежать. Так собі належав боки, що аж болять. 2) Принадлежать. Увесь край належав Вишневеньким. Стор. МПр. 62. 3) Надлежать, слѣдовать, причитаться. Ціх грошей від його мені не належить. 4) Касаться. То до мене не належить.
Плесканка, -ки, ж. 1) Глиняная посуда, родъ большой фляжки для водки въ видѣ плоскаго круга съ горлышкомъ; носится на шнуркѣ черезъ плечо. Шух. I. 270. 2) плесканка сиру. Кругъ сыру. МУЕ. III. 47.
Порозглажувати, -жую, -єш, гл. Разгладить (во множествѣ).
Топчаковий, -а, -е. Относящійся къ топчаку.
Упливовий, -а, -е. Вліятельный. Башт. 159.
Ферфелиця, -ці, ж. = ферфела. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЕСК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.