Висиновити, -влю, -виш, гл. Исключить изъ семьи, лишить наслѣдства. Було в його два сини.... Андрія, кажуть, не злюбив за щось: видко той не вмів шануваться, дак він його висиновив — прогнав з двору.
Жени́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Жениться. Як сироті женитися, то й ніч мала. Чи такому ж бридкому, як ти, женитися з Марусею? Не хочу я женитися з тією, що ви мені засватали. Оженився з Палажчиною дочкою.
Зашварґота́ти, -ґочу́, -чеш, гл. 1) Заговорить быстро (о евреяхъ и пр.). 2) Зашелестѣть, зашуршать. Як жбурнув книжкою під поріг! аж листки зашварґотали.
Згаша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. згаси́ти, -шу́, -сиш, гл. Гасить, погашать, погасить, тушить, потушить. А тепер нехай не зарікається Барабаш, гетьман молодий, на славній Україні огнів та тернів згашати. Хиба тоді, дівчинонько, мої мислі згасиш, коли твою білу ручку та з моєю зв'яжеш.
Наський, -а, -е. Нашъ, намъ принадлежащій, а не иностранный. Чи щире воно там все наське, чи тільки наським помазалось? Не корова не наська, а чорноморська. Наських пирогів ляхи не печуть.
Підгейстер, -тра, м. Часть воза: крѣпкая жердь, одинъ конецъ которой прикрѣпленъ къ нижнему концу шворня, а другой къ задней оси; онъ охраняетъ шворень отъ поломки.
Решетник, -ка, м. Грибъ изъ породы Bobtus.
Спискати, -каю, -єш, гл. Сожрать, уничтожить? Ледачого нігде не спискає.
Тілікання, -ня, с. Пиликанье, плохая игра на скрипкѣ.
Укусити Cм. укушати.
