Белькотати, -чу́, -чеш, гл. Лепетать, невнятно говорить, бормотать. Язик.... белькотав. Показує ручкою і белькоче: мамо.... Бозя! «Тату!» белькотали — «тату, тату! ми не ляхи».
Броварювати, -рю́ю, -єш, гл. Пивоварничать.
Грязю́ка, -ки, ж. Большая грязь. На дворі грязюка та холод.
Двоно́гий, -а, -е. Двуногій.
Дро́то́вий, -а, -е. = дротяний. Доротова струнка. Нагайка дротовая, чорним шовком шита.
Клапоть, -птя, м.
1) Клочекъ, кусокъ (кожи, ткани, бумаги). Ото клаптів скільки позоставалось!
2) мн. клапті. Обшлага на рукавахъ опанчі. Ум. клаптик.
Лести́во нар. Льстиво. Найгірший народові ворог бува той, хто лестиво вихваляє нас, щоб ми не по правді про себе думали.
Обминати, -на́ю, -єш, сов. в. обмину́ти, -ну́, -не́ш, гл. Обходить, обойти, пропускать, пропустить. Обминає Ганна великі биті шляхи, іде вона ярами та долинами. Кругом тебе живуть воріженьки, та нікуди обминути.
Протуркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = протуркотати.
Стіжечок, -чка, м. Ум. отъ стіг.
