Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блекотати

Блекотати, -чу́, -чеш, гл. 1) = белькотати. 2) Клокотать. Беру воду з переводу, а вода блекоче. Гол. І. 176.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕКОТАТИ"
Байрачок, -чка, м. Ум. отъ байрак.
Викусити Cм. викушувати.
Відклонити, -ся. Cм. відклоняти, -ся.
Знатний, -а, -е. Замѣтный.
Конопляник, -ка, м. = конопельник. Вх. Лем. 426.
Кульбачний, -а, -е. Сѣдельный.
Нестравний, -а, -е. Несваримый, неудобоваримый.
Позасватувати, -тую, -єш, гл. Посватать (многихъ).
Пореготатися, -чу́ся, -чешся, гл. = пореготати. Пореготався (з баби) і поїхав собі. Грин. II. 231.
Сарапати, -паю, -єш, гл. Вспылить. Вх. Зн. 62.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЕКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.