Замуркота́ти, -чу́, -чеш, гл. 1) Замурлыкать. 2) Забормотать. Той щось замуркотав, — чуть, лається ще.
Заторохті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) = заторохкотіти. Заторохтів возом по бурку. 2) Быстро и громко заговорить. «Січовик! січовик!» заторохтіли молодиці. Тіточко, голубочко! — заторохтіла та, — пустіть її.
Зневажний, -а, -е. = зневажливий.
Кісний 2, -а, -е. = тісний. Кіснії улиці, кіснії, — їхали бояре пишнії.
Паця 2, -ця́ти, с.
1) = пацюк 1. Під порогом паця квичит.
2) — морське. Cavia cobaya, морская свинка.
Похрустати, -таю, -єш, гл. = похрумати. Я ж, каже (лис), похрустав їх (ятленят).
П'ядики, -ків, м. мн. Раст. Lycopodium annotinum et clavatum.
Сакуля, -лі, ж. Родъ рыболовнаго сака на подобіе мѣшка изъ рѣдкаго полотна.
Стулювати, -ся, -люю, -ся, -єш, -ся = стуляти, -ся.
Удовж нар.
1) Вдоль. Було б вчити, як лежало поперек подушки, а як вдовж, то вже не помажеться.
2) Въ длину. Який вдовж — такий втовш.
