Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блазнюха

Блазнюха, -хи, блазнючка, -ки, ж. Небольшая дѣвочка, молокососка; дурочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАЗНЮХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАЗНЮХА"
Вінчання, -ня, с. Вѣнчаніе. Май має, коса грає, од вінчанім йдучи. Н. п.
Волокуша, -ші, ж. Родъ невода. Азовск. и Черном. Ум. волокушка.
Жидел, -дла, м. Мѣра жидкости въ Галиціи. Подь до карчми, напіймеся! галву вина, жидел пива. Гол. ІІІ. 244.
Калашник, -ка, м. Пекарь, дѣлающій калачи.
Недивний, -а, -е. Неудивительный. Недивним річам не дивуйся. Ном. № 7815.
Підточини, -чин, ж. мн. Самое мелкое зерно, просѣявшееся сквозь решето.
Поопадати, -даємо, -єте, гл. = пообпадати.
Похрумати, -маю, -єш, гл. Съѣсть что-либо хрустящее. Усі кісточки похрумав.
Табачарка, -ки, ж. = табакерка. Желех.
Угластий, -а, -е. = вугластий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАЗНЮХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.