Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

благаний

Благаний, -а, -е. Желанный, просимый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 70.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГАНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГАНИЙ"
Заві́зник, -ка, м. Привозящій зерно на мельницу для помола.
Загарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Запросить (цѣну). Загарував за їх аж п'ять рублів. Зміев. у.
Засіркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. При обмазкѣ стѣнъ слегка побѣлить бѣлою глиной (худшимъ сортомъ) по сѣрой. Новомоск. ( Залюбовск.).
Окручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. окрути́тися, -чуся, -тишся, одн. в. окрутну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. = обкручуватися, обкрутитися, обкрутнутися. Окрутнувся двічи, тричи. Маркев. 71.
Площа, -щі, ж. = площина.
Повинитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. = повинуватися. Та призналась і повинилась їй. Стор. МПр. 35.
Роспари II, -рів, мн. О волахъ: не парные. Мнж. 191. Cм. ро́спарки.
Сліпець, -нця, м. Слѣпецъ. Присягались сліпці, що своїми очима бачили. Ном. № 6849. сліпці сватають. Дремота одолѣваетъ. Звениг. у. 2) = сліпак 2. Вх. Пч. II. 16. 3) Родъ дѣтской игры. КС. 1891. V. 207.
Стіночка, -ки, ж. Ум. отъ стіна.
Унадливий, -а, -е. Назойливый, повадливый. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАГАНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.