Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

благородний

Благородний, -а, -е. 1) Изъ привилегированныхъ сословій. Благородні — хліба голодні. Ном. № 953. Благородна, як свиня о?ородна. Ном. № 953. 2) Благородный. Болота засипав благородними кістками. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 71.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОРОДНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОРОДНИЙ"
Виднити, -ню, -ниш, гл. Вынуть дно. Гол. І. 90.
Віддівувати, -вую, -єш, гл. Прожить дѣвичью жизнь. Я вже своє дівоцтво віддівувала. Кіев. г.
Дідова́, -ви́, ж. соб. 1) Старики. 2) Нищіе.
Дру́бен, -бна, -не = дрібен. В полі, могти, друбен дощик іде, ой той мені раноньки промиє. Чуб. V. 876., Ум. друбне́нький. Бодай же вам, панове-молодцове, да три літа боліти, а що ви мене посиротили і друбненькі діти. Млр. л. сб. 191.
Качнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. в. отъ качатися. Покотиться. Той чоловік... як качнеться по траві. Грин. І. 173.
Ли́ткати, -каю, -єш, гл. Нищенствовать, выпрашивать. Кіев. г.
Спільник, -ка, м. 1) Членъ товарищества, общества, артели, компаньонъ. Левч. 59. 2) Соучастникъ, сообщникъ, сотоварищъ. Страх напав на синів Заведеєвих, що були спільниками Симонові. Єв. Л. V. 10. 3) Берущій землю съ половины. Спільники садили капусту з половини. Екатер. у.
Тестенько, -ка, тестечок, -чка, м. Ум. отъ тесть.
Трояндочка, -ки, ж. Ум. отъ троянда.
Хробачок, -чка, м. 1) Ум. отъ хробак. 2) хробачки. Такъ дѣти называютъ лапшу. МУЕ. І. 104.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАГОРОДНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.