Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блехувати

Блехувати, -хую, -єш, гл. = блихувати 2. Та Штолюка молодого в кайдани блехуют. Гол. ІІІ. 60.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 73.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕХУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕХУВАТИ"
Вислухання, -ня, с. Выслушиваніе.
Вішальниця, -ці, ж. Висѣлица. Мил. 53.
Закріпля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. закріпи́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Скрѣплять, скрѣпить.
Навіща́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. навісти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. = навідувати, навідати 1.
Надгриза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. надгри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Отгрызать, отгрызть часть.
Наскитатися, -та́юся, -єшся, гл. Наскитаться. Я ж уже нагорювалась і наскиталась із тобою. Мил. 207.
Обеззубіти, -бію, -єш, гл. Лишиться зубовъ.
Охват, -ту, м. Болѣзнь: стрѣльба въ поясницѣ. Вх. Лем. 445.
Попаденко, -ка, м. Сынъ попадьи.
Цвах, -ха, м. Липовец. у. = цвях.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЕХУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.