Воркотати, -чу, -тиш, гл. Мурлыкать. Ой кіт буде воркотати.
Жердяний, -а, -е. Относящійся къ жерди.
Курячка, -ки, ж. Куриный пометь.
Лега, -ги, об. Лежебокъ.
Мости́нці, -ців, м. мн. Доски, положенныя на лодкахъ для составленія парома.
Підцюкати, -каю, -єш, гл. Подрубить топоромъ.
Побити, -б'ю, -єш, гл.
1) Побить, поколотить. За моє жито, та мене й побито.
2) Побить, разбить (во множ.), перебить. Пішла по воду, відра побила.
3) Перебить, поубивать (многихъ). Наші за ними (турками), побили й порубали. І зо зла палицю хапає... шпурнув — та й всіх курей побив.
4) Побѣдить, одолѣть, поразить. Гей молодих турків башів москалі побили. Поб'ють тебе, козаченьку, сиротинські сльози. Бодай же вас, сини мої... у полі побило разом три недолі.
5) Украсить. Вистроїв тростяний палац, маковим цвітом побив.
Роскид, -ду, м. Разбрось. сіяти в розкид. Сѣять разбросомъ, въ разбрось.
Цимбрований, -а, -е. Имѣющій цимбри́ння. Цимбрована криниця.
Чаховина, -ни, ж. = чашовина.
