Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

благовіщний

Благовіщний, -а, -е. Благовѣщенскій. На благовіщнім тижні вдовин плуг. Ном. № 419.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 71.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОВІЩНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОВІЩНИЙ"
В'юнкий, -а, -е. Вертлявый, живой, проворный. Тут шо вже було б тобі в'юнке, так і на містці не всиде. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Книга, -ги, ж. 1) Книга. Листоньки пише, книги читає. Чуб. III. 306. Ой хто б мої слова списав у книгу. К. Іов. 42. 2) Томъ, часть сочиненія. 3) Чайка (птица). Волын. г. Ум. книжечка, книжка. Зроблю маленьку книжечку. Шевч. 376. Письменному — книжка в руки. Ном. № 6016. Троянське плем'я все засіло коло книжок та аж потіло і по латинському гуло. Котл. Ен. IV. 21.
Натовкмачувати, -чую, -єш, сов. в. натовкмачити, -мачу, -чиш, гл. Набивать, набить, напихать. Натовкмаче було туди сухарів житних. О. 1861. XI. 27.
Обгорода, -ди, ж. Ограда, палисадъ. Обгороди да шанці робили. Макс.
Перемудрувати, -ру́ю, -єш, гл. Перехитрить, перемудрить.
Позакопувати, -пую, -єш, гл. Закопать (многое, многихъ). Біля замку позакопували (броню). Стор. МПр. 110. Я знаю, де запорожські скарби позакопувані. КС. 1883. І. 32.
Поклик, -ку, м. Зовъ, кличъ; воззваніе. К. ХП. 14. Мертве нехотя устає на чарівницький поклик з домовини. К. ЧР. 217.
Поповзти, -зу, -зеш, гл. Поползти. Он гадюка поповзла.
Пороспорювати, -рюю, -єш, гл. Распороть (во множествѣ).
Сніцарь, -ря, м. = сницарь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАГОВІЩНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.