блакитний
Блакитний, -а, -е. Голубой; лазурный. У нас червоні (стьонжки), а тут — дивись — усе блакитні. Орлом сизокрилим літає, ширяє, аж небо блакитне широкими б'є.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 72.
Том 1, ст. 72.