Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стрюк

Стрюк, -ка, м. = струк. Камен. у. Ум. стрючо́к, стрюче́чок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРЮК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРЮК"
Блявкати, -каю, -єш, гл. Говорить вздоръ. Cм. блякати.
Виряжати, -жаю, -єш, сов. в. вирядити, -жу, -диш, гл. Снаряжать, снарядить, отправлять, отправить. В велику дорогу вирядили. Мет. Виряжала мати дочку в чужу стороночку. Макс. Царь виряжає військо на війну.
Довми́тися, доуми́тися, -млю́ся, -мишся, гл. Додуматься, сообразить, смекнуть. Коли б було не довмився, що робить, то тяжкеє б лихо сталося. Лебедин. у. Він довмився, що посіяти. Черк. у. Добре ви собі довмилися. Н. Вол. у.
Нижняк, -ка́, м. 1) = нижник 2. Борз. у. 2) Южный вѣтеръ, вѣтеръ съ низу рѣки. Cм. низовий 2, низовка.
Попостити, -щу, -стиш, гл. = попісникувати.
Почасту нар. Часто. І почасту в огонь кидали його і в воду. Єв. Мр. IX. 22.
Пошвендяти, -дяю, -єш, гл. = пошвендати.
Роздмухати, -ха́ю, -єш, сов. в. роздмухати, -хаю, -єш, одн. в. роздмухну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Раздувать, раздуть.
Фучати, фучу, -чиш, гл. = футіти. Лягла спати, а сама з просони зачала фучати. Драг. 331. Він надходиш десь так вночі, фучит. Драг. 331.
Чіпчик, -ка, чіпчичок, -чка, м. Ум. отъ чіпок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРЮК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.