Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стрюк

Стрюк, -ка, м. = струк. Камен. у. Ум. стрючо́к, стрюче́чок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРЮК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРЮК"
Батошки. мн. Раст. Scabiosa arvensis. Лв. 101. Cм. більмачок.
Богобоязливо, богобоязно, нар. = Богобійно.
Вонючий, -а, -е. Вонючій. Вонюче зілля = вонючка 1.
Долуба́тися, -баюся, -єшся, гл. = довбатися, длубатися.
Жерлуха, -хи, ж. Раст. Lepidium Sativum. 
Клезнути, -ну́, -не́ш, гл. Ударить по лицу. Инший паном уродивсь, паном охрестивсь, паном і зріс, а далебі і мужика клезнуть не вміє. О. 1861. III. Гул.-Арт. 99.
Корчуга, -ги, ж. Преимущ. во мн. Короткій сани съ толстыми и высокими полозьями, у потребляющіеся для перевозки срубленныхъ деревьевъ. Шух. I. 180.
Підлизуха, -хи, ж. Подлаживающаяся, заискивающая расположенія. Зміев. у. Панська підлизуха. Ном. № 13570.
Учителька, -ки, ж. Учительница.
Харсонщина, -ни, ж. Херсонская губернія. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРЮК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.