Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стукачка

Стукачка, -ки, ж. = стукало. Сторож перестав стукати у стукачку. ЗОЮР. II. 77.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУКАЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУКАЧКА"
Барабанський, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ барабану. Употребл., кажется, только какъ брань въ выраженіи: шкура барабанська — потаскуха, публичная женщина и вообще скверная женщина.
Бинч, -ча, м. Трутень. Вх. Лем. 391.
Вимити, -ся. Cм. вимивати, -ся.
Дзьоркач, -ча, м. = Дзенкач. Вх. Пч. ІІ. 10.
Ма́ндри, -рів, мн. Бродяжничество. В домівці вже нудяться, за господарство не беруться: мандри пахнуть. Г. Барв. 438. Ще мало у мандрах пропало, мов їх земля проглинула! Мир. ХРВ. 51. Пішов у мандри.
Міни́ти, -ню́, -ниш, гл. Мѣнять, промѣнивать. Що ж ти нам міниш, красная панно? — Єдному міна — шовкова хустка, другому міна — золотий перстень, третьому міна — сама молода. Чуб. III. 300.
Однобочка, -ки, ж. Камбала (рыба).
Синячник, -ка, м. Раст. Isatis tinctoria L. ЗЮЗО. І. 125.
Футик, -ка, футко, -ка, футок, -тка, м. = худко, худок. Вх. Лем. 178.
Штикуляти, -ля́ю, -єш, гл. = штигуліти = шкитильгати. Куди йдеш, куди йдеш, куди штикуляєш? Грин. III. 651.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТУКАЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.