Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стукачка

Стукачка, -ки, ж. = стукало. Сторож перестав стукати у стукачку. ЗОЮР. II. 77.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУКАЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУКАЧКА"
Латання, -ня, с. Починка, вставка заплатъ. Яке тепер латання — неділенька свята. Богодух. у.
Мітла́стий, -а, -е. Похожій на метлу, широкій (о бородѣ). Із-за борід, мов кущ лози, мітластих. К. МБ. II. 123.
Одл.. Cм. отъ відлазити до відлясок.
Отсе нар. Вотъ, вотъ это. Отсе ви, братці, не добре зробили, що напилого козака гуляти пустили. Н. п. Отсе тобі, козаченьку, три дороженьки вкупі. Чуб. V. 940.
Передача, -чі, ж. Передача.  
Повиплутувати, -тую, -єш, гл. Выпутать (во множествѣ).
Покрупини, -пин, ж. 1) = покруп'янка. Желех. 2) Засахарившійся медъ, медъ въ крупинкахъ. Вх. Зн. 51.
Помеж нар. = поміж.
Трапезувати, -зую, -єш, гл. Ѣсть, обѣдать. Почали трапезувать удвох. Мнж. 149. Трапезуйте, люде добрі. Левиц. Пов. 340.
Хвинтик, -ка, м. Франтикъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТУКАЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.