Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стряхнути

Стряхнути, -хну, -неш, гл. Немного подсохнуть. Мав у ліс їхати — коли це як ушкваре дощ, як з відра, та швидко й перейшов; та вже як стряхло, то ото й рушили. Харьк. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРЯХНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРЯХНУТИ"
Аби́р! Cм. союзъ А, 6.
Виселяти, -ля́ю, -єш, сов. в. виселити, -лю, -лиш, гл. Выселять, выселить. Із неволі на родющу любу землю виселяє. К. Псал. 150.
Відрадісний, -а, -е. Отрадный, радостный. Ой як же мені веселому бути, веселому, одрадосному. Мет. 71. Мені ви світ одрадісний зробили. К. ПС. 59.
Княженецтво, -ва, с. Достоинство князя. К. ЦН. 280.
Мі́сячник и мі́сяшник, -ка, м. Лунатикъ. Св. Мт. XVII. 15.
Ночви, -чо́в, ж. мн. Корыто (для стирки бѣлья). Ум. ночовки, ночовочки.
Попотіпати, -па́ю, -єш, гл. 1) Потрепать много (льна, конопли). 2) Поколотить, побить. Хиба який чорт попотіпа на досвітках. Лебед. у.
Прибірати, -ра́ю, -єш, сов. в. прибрати, -беру, -реш, гл. 1) Убирать, убрать, прибирать, прибрать, привести въ порядокъ; принимать, принять. Прийшовши, знайде (домівку) виметену й прибрану. Єв. Л. XI. 25. А в дівчини одна хата, та й та не прибрата. Грин. III. 250. 2) Одѣвать, одѣть, наряжать, нарядить. Чуб. V. 733. Дівчата гарні, усі прибрані. Кв. Прибери пень, то й пень покращає. Г. Барв. 414. 3) Брать, взять. Еней, матню в кулак прибравши і «не до соли» промовлявши, садив крутенько гайдука. Котл. Ен. І. 20. до рук прибрати. Прибрать къ рукамъ, захватить. 4) Подбирать, подобрать, выбрать то, что подходить въ пору, въ мѣру. Не прибере Харитина невістки до душі. Грин. ІІІ. 76. Не прибере нічого він собі купить за тиї гроші. Грин. II. 191. У тому то селі родивсь наш Г. Ф. Квітка і по сьому то селу прибрав собі надане ім'я Основ'яненко. К. Гр. Кв. 6. нічого не прибрав більш їй одмовити. — Ничего больше не нашелся ей отвѣтить. МВ. О. 1862. І. 73)розуму, ума, спосіб, способу. Находить, найти способъ, додуматься, выдумать. А отаман чумацький, Товстуха, собі ума прибірає, що йому робить. ЗОЮР. І. 76. Прибрали мок способу літати по воздусі. Дещо. Стали ляхи способ прибірати. АД. II. 113. син прибраний. Пріемный сынъ. Вовк хований, приятель перепрошений, син прибраний, а жид хрещений, то все непевні. Ном. № 8101. 5) Съѣдать, съѣсть, поѣдать. Нічого не робить, а все прибірає, що подадуть на стіл. Г. Барв. 507. Наїдків, напитків понастановлювала... А панночка усе прибіра, наче той горобець, хутенько й чистенько. МВ. (О. 1862. III. 36).
Росповістити Cм. росповіщати.
Сичик, -ка, м. 1) Ум. отъ сич. 2) Комочекъ размельченнаго и поджареннаго для выжиманія масла коноплянаго сѣмени, — лакомство сельскихъ дѣтей. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРЯХНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.