Бутин, -на, м.
1) Толстый стволъ дерева, очищенный отъ коры.
2) = бутина.
Госпо́дній, -ня, -нє Господній, Божій. То серце щебече Господнюю славу.
Ізж.. Cм. зж.
Канапчик, -ка, м. Диванчикъ. Славненький такий канапчик.
Морда́с, -су, м. Пощечина, оплеуха. Лясь його по щоці!.. Дав і ще скільки мордасів.
Нага́й, -гая́, м. Нагайка, плеть. Як візьме нагая в руки, як почне періщить жидів! Донським нагаєм підганяє. Ув. нагаїще. Кулачище під бочище, нагаїще в головище.
Нестям, -му, м. = нестяма.
Понадитися, -джуся, -дишся, гл. 1) = повабитися. Понадивсь на неї найпервіщий парубок на все село. Як збрешеш, то хоча надсядься, на ласку послі не понадься. 2) Повадиться. Цих дітей тільки раз-два помани, то так і понадяться, разів десять на день біжать сюди.
Почеський, -а, -е. = почесний 2. Старостам аби почеська була.
Стилий, -а, -е. Холодный, остывшій, мертвый. Употр. какъ бранное слово. Хоч не кличу, все чує: нехай стилий ночує. до сти́лої ма́ми. Чортъ знаетъ сколько! А на школі горобців до стилої мами.
