Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ступа 1

Ступа 1, -пи, ж. 1) Ступка, толчея. Носиться, як дурень з ступою. Ном. 2)ножана. Ножная толчея. Сим. 139. Тоже: — ножіна. Состоять изъ колоди съ ємою (ямою), на колоду, подъ прямымъ угломъ къ ней, положены концы двухъ параллельныхъ брусковъ — підвалин, противоположные концы которыхъ опираются на ножки — лабки́ и соединены попругою — деревян. перекладиной; рычагъ, клюпач, опирается на вдѣланный въ него вал, лежащій концами на підвалинах; одинъ конецъ клюпача находится подъ попругою, на другомъ у него тяжелый песть — клюпа, обитый листовымъ желѣзомъ — постолом и падающій въ єму; стоящій на рычагѣ работникъ держится за подставку, ручник въ видѣ букви п, опирающейся ножками на підвалини. Шух. І. 162. 3)походюча, прохідна. Также толчея слѣд. устройства: коло́да съ ямою, выложенной листовымъ желѣзомъ (постолом), по обѣимъ сторонамъ ямы въ колоді два столба (стовпи), соединенныхъ двумя толстыми досками вверху и посреди — правило вишнє и нижнє; стовпи и правила вмѣстѣ называются єрем; надъ ямою въ правилах отверстія, сквозь которыя проходитъ четырехгранный пестъ — макогін, вверху имѣющій утолщеніе — го́лову, а внизу обитымъ желѣзомъ концемъ входящій въ єму; въ пестѣ внизу колышекъ — клюк, къ которому привязанъ шнур, идущій вверхъ, переброшенный черезъ прикрѣпленный къ верхнему правилу блокъ (жєбки) и затѣмъ спускающійся внизъ къ подали, называемой ступатень, укрѣпленной въ підножях съ лабками (ножками); нажатіе ступатня поднимаетъ пестъ. Шух. I. 162. правила наз. еще раме́на. Шух. I. 104. 4) Часть маслобойни. Cм. олійниця. 5) Толчея въ сукновальнѣ. Вас. 172. Также сама сукновальня. Мик. 481; тоже: ступа сукнєна. Шух. І. 113. 6) Часть ловушки для лисицъ. Cм. пасть. Шух. І. 236. Ум. ступка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУПА 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУПА 1"
Баболюб, -ба, м. = бабій і. КС. 1883. XI. 502.
Барда, -ди, ж. 1) Краюха хлѣба. Шейк. 2) Топоръ особой формы. Въ хотин. у. и у гуцуловъ: родъ плотницкаго топора съ широкимъ лезвіемъ. Шух. І. 87. Казала йому хату ставити без барди і сокири. Чуб. V. 819. А кедрина не калина, я сам їй тесав, що зарубав яснов бардов, як в серденько тяв. Федьк. ІІІ. 168. Ум. бардичка, бардочка. Як затну бардичку до бука. Федьк. І. 97.
Видупкати, -каю, -єш, гл. Вытоптать. Попід бором, попід лісом зродилося просо; наїхали коровайниці і видупкали босо. Чуб. IV. 225.
Заса́дчичок, -чка, м. Ум. отъ засадець.
Їстки гл. ум. отъ їсти. Питочки вона не хоче, їстки не береться. Мкр. Н. 4.
Підмащувати, -щую, -єш, сов. в. підмасти́ти, -щу, -стиш, гл. Подмазывать, подмазать.
Протуркати, -каю, -єш, гл. = протуркотати.
Протьохкати, -каю, -єш, гл. О соловьѣ: прощелкать.
Ростирхати, -хаю, -єш, гл. Раздергать, разбросать. Ростирхав солому. Вх. Зн. 69.
Токмити, -млю, -ми́ш, гл. 1) Прицѣниваться, нанимать. Шейк. 2) Распредѣлять, группировать. Шейк. Токмит волики на три плуженьки. Гол. II. 4.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТУПА 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.