Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стружка

Стружка, -ки, ж. 1) Стружка (дерева, глины). Вас. 178. 2) У гребенщиковъ: родъ верстата для чистки роговыхъ пластинокъ. Вас. 164. Ум. стружечка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 219.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУЖКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУЖКА"
Безпашпортний, -а, -е. Безпаспортный. Грин. ІІІ. 569.
Диндили́ндати, -даю, -єш, гл. = Теліпатися 1. Вх. Зн. 14.
Дола́сити, -ся = доласувати, -ся.
Задьо́рний, -а, -е. = задирливий. Таке задьорне було, що до всякого так у вічі й лізе як тая оса. Кв. І. 234.
Закаблу́чити Cм. закаблучувати.
Запи́ти Cм. запивати.
Кефала, -ли́, ж. Кефаль.
Роспарювати, -рюю, -єш, сов. в. роспарити, -рю, -риш, гл. Распаривать, распарить. Вас. 163.
Роспитися Cм. роспиватися.
Шестикутник, -ка, м. Шестиугольникъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРУЖКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.