Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стружка

Стружка, -ки, ж. 1) Стружка (дерева, глины). Вас. 178. 2) У гребенщиковъ: родъ верстата для чистки роговыхъ пластинокъ. Вас. 164. Ум. стружечка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 219.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУЖКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУЖКА"
Бискуп, -па, м. Римско-католическій епископъ, бискупъ. К. ЧР. 10.
Довгохво́стя, -ті, ж. Длиннохвостое существо. У гості до довгохвості ( = до чортяки). Ном. № 14106.
Закопи́лювати, -люю, -єш, сов. в. закопи́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Приподнимать, приподнять кверху, заворачивать, заворотить, отворотить (кверху). Вітер закопилив очерет на стрісі. Міусск. окр. 2) закопилити губу. Надуться, разсердиться; заважничать. Ном. № 5084. Хоче б то всміхнутись, та здержується, щоб невістка не закопилила губи. Кв. II. 177.
Збу́ти, -ся. Cм. збувати, -ся.
Матіркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Ругаться по матери. Іде піп, а він матіркує, сказано, п'яний. Камен. у. Став мене матіркувать. Н. Вол. у.
Наляпоті́ти, -почу́, -ти́ш, гл. = наляпати.
Начервонити, -ню́, -ни́ш, гл. Сдѣлать краснымъ.
Притихати, -ха́ю, -єш, сов. в. прити́х(ну)ти, -ну, -неш, гл. Притихать, притихнуть, утихать, утихнуть. Маруся притихла і стала б то засипати. Кв.  
Стрелькуватий, -а, -е. О растеніи лукѣ: стрѣльчатый. Як хлопець, або дівка найперше покуштує зеленої цибулі, то буде стрелькувата. Чуб. І. 84.
Татошник, -ка, м. Раст. Ranunculus Cassubicus L. Анн. 291.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРУЖКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.