Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стугавіти

Стугавіти, -вію, -єш, гл. = стужавіти. Боли б сонце, то стугавіла б земля швидко, а то мокрячина. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУГАВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУГАВІТИ"
Гаркуша, -ші, об. Картавый, картавая. Левч. 27.
Незлобливість, -вости, ж. Незлобіе.
Неслух, -ха, м. Непослушный человѣкъ.
Пообвіювати, -віюю, -єш, гл. = пообвівати.
Пообковувати, -вую, -єш, гл. Оковать (во множествѣ).
Похапний, -а, -е. Быстрый въ движеніяхъ, прыткій.
Скараскатися, -каюся, -єшся, гл. Избавиться, отдѣлаться отъ.... Набіжить який чорт, то біди не скараскаєшся. Св. Л. 235.
Уплутати, -ся. Cм. уплутувати, -ся.
Хвосток, -тка, хвосточок, -чка, м. Ум. отъ хвіст.
Чудотворний, -а, -е. = чудовний 1. Ой Спасе наш Межигорський, чудотворний Спасе. Шевч. 256.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТУГАВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.