Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стул

Стул, -ла, м. = матня. Черн. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУЛ"
Дознава́ння, -ня, с. 1) Узнаваніе, развѣдываніе. 2) Испытаніе, изслѣдованіе.
Зашкалу́бити, -блю, -биш, гл. Сдѣлать щель, углубленіе.
Зогнутися, -ну́ся, -нешся, гл. = зігнутися.
Маля́рик, -ка, м. Ум. отъ маля́р.
Мо́вка, -ки, ж. Ум. отъ мо́ва.
Напу́дитися, -джуся, -дишся, гл. Напугаться, испугаться.
Переплинути, -ну, -неш, гл. = перепливти. Треба мені перебрести сю річеньку та глибокую. А чи мені перебрести, а чи мені переплинути. Чуб. V. 456.
Починити, -ню́, -ниш, гл. Сдѣлать. Да що будем робити, що ми починимо? Лукаш. 30. Отаке то йому вража вдова починила. Федьк.
Скарбівничий, -чого, м. Казначей, кассиръ.
Сключитися, -чуся, -чишся, гл. = склюбачитися. Вх. Лем. 466.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТУЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.