Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

іменування

Іменування, -ня, с. Именованіе, называніе. Г. Барв. 426.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІМЕНУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІМЕНУВАННЯ"
Ганянина, -ни, ж. Разгонъ. Тепер у най, як приїхали з Петенбурху пани, так така коням ганянина, що куди тут. Мелит. у. Слов. Д. Эварн.
Гиркання, -ня, с. = гарикання.
Гінчий, -а, -е. Гончій. Біжит як гінчий пес. Фр. Пр. 37.
Запла́ва, -ви, ж. 1) Поемный лугъ. Харьк. у. 2) Плавающіе на рѣкѣ въ половодье дрова, камышъ, щепки и пр. Мнж. 180.
Кармазинник, -ка, м. Носящій кармазини, вообще богатый человѣкъ. Желех.
Копишник, -ка, м. = коповик. Богодухов. у.  
Можеби́лиця, -ці, ж. Возможное, вѣроятное. Подольск. г.
Порозбужувати, -жую, -єш, гл. = порозбужати.
Проквасніти, -ні́ю, -єш, гл. Прокиснуть.
Шкіродравець, -вця, м. Разрывающій или обдирающій шкуру. Въ шутливомъ величаніи является эпитетомъ сапожника: Величаєм, тя, великий шкіродравче шевче. Гн. II. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІМЕНУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.