Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

струнчити

Струнчити, -чу, -чиш, гл. Давать нагоняй, приструнивать. Г. Барв. 4. Батьків, щоб струнчити доволі, а мати, щоб пожалувать одна. Ном. № 9225,
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 219.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУНЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУНЧИТИ"
Блескотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Сверкать, блестѣть. Блескотючи кругом очима, обзирює козацький стрій. Греб.
Бозюсьо, -ся, м. = бозя. Дѣтское ласкательное отъ бог. О, Бозюсю! Вх. Лем. 393.
Дері́ння, -ня, с. Рваніе. Н. Вол. у.
Зажива́ння, -ня, с. Употребленіе. Все на частім заживанню належить. Ном. № 5785.
Згнива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. згн́ити, -нию́, -є́ш, гл. Сгнивать, сгнить. Ном. № 9468.
Порозспівуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Распѣться (о многихъ).
Порохачка, -ки, ж. Жаба, Bufo. Вх. Пч. II. 16. То-же: карапаня, рапавка.
Сорок, -ка числ. Сорокъ. Найпередіш треба грішми зарятуваться, то сорокма карбованцями визволишся. Лебен. у.
Спаніти, -ні́ю, -єш, гл. Превратиться въ барина, стать бариномъ.
Цюцько, -ка, м. Щенокъ. Не всякому цюцькові про те знати. Полт. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРУНЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.