Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

струп

Струп, -пу, м. 1) Струпъ. Чує муха де струп, туди й летить. Чуб. І. 268.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 219.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУП"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУП"
Бендзь меж., выражающее паденіе — бухъ! Милий їде з дороги, а я йому бендзь у ноги. Грин. III. 326.
Білослива, -ви, ж. Порода сливъ — съ бѣлыми ягодами. Желех. Шух. І. 109.
Ди́хальний, -а, -е. Дыхательный.
Купайловий и купаловий, -а, -е. Относящійся къ купалу, купальскій. Купалове огнище. K. ДС. 4.
Ліпа́нда, -ди, ж. Мазь для замазки деревьевъ при прививкѣ, древесная замазка. Вх. Зн. 33.
Наре́шті нар. Наконецъ. А нарешті піп Кирика кулаком у стіну: пішов геть з моєї хати, єретичий сину! ЗОЮР. II. 86. Ой пив мед і горілку, ще й музики водив, а нарешті досталося, що в полиції сидів. Руд. Чп. 237.
Пульцан, -на, м. = пульпак = индик. Вх. Пч. II. 12.
Пухлятина, -ни, ж. Опухоль. Грин. II. 38. Рослину живокість добре класти од пухлятини.
Щенюк, -ка, м. = щеня 1, 2. Вх. Пч. II. 5. Вх. Зн. 84.
Щиглячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій щеглу. по щиглячій. Какъ щеголъ. Співав би гарно по щиглячій. Гліб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРУП.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.